Житарюк Мар’ян Георгійович. “Гарячі точки” планети у засобах масової інформації: [навчально-методичний
посібник напряму підготовки: 6.030301 “Журналістика” спеціальності «Журналістика»
факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана
Франка. Вид. друге, доповн. / укладач: д. н. із соц. комун., проф. Житарюк Мар’ян Георгійович. –
Львів, 2018. – 23 с.
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра зарубіжної преси
та інформації
Мар’ян Житарюк
“ГАРЯЧІ ТОЧКИ”
ПЛАНЕТИ
У
ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Навчально-методичний посібник
для студентів факультету
журналістики за спеціальностями «журналістика» і «соціальні комунікації», спеціалізації
– «міжнародна журналістика», „міжнародна інформація”
Львів 2018
ББК Ч
612. 161 я 73-1
УДК 007: 304: 070: 004.9: 659.3
Ф4 (0) 38я 73-1
Ж-74
Рецензенти:
Лось Й.Д. – доктор політичних наук, професор
(Львівський національний університет імені
Івана Франка)
Шкляр В.І. – доктор філологічних наук, професор
(Міжнародний економіко-гуманітарний університет
імені С.Дем’янчука, м. Рівне)
Шестакова Е.Г. – доктор філологічних наук, м. Донецьк
Затверджено
і рекомендовано до друку
вченою
радою факультету журналістики
Львівського
національного університету імені Івана Франка
(протокол
№ ___ від _____________ 20 ____ р.)
і
кафедрою зарубіжної преси та інформації
(протокол
№ ___ від “___” _________ 20 ____ р.)
Ж-74
Житарюк Мар’ян Георгійович. “Гарячі точки” планети у засобах масової інформації: [навчально-методичний
посібник напряму підготовки: 6.030301 “Журналістика” спеціальності «Журналістика»
факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана
Франка / укладач: д. н. із соц. комун., проф. Житарюк Мар’ян Георгійович. –
Львів, 2011. – 23 с.
Навчально-методичний посібник із
спецкурсу “Гарячі точки” планети у засобах масової інформації” розрахований на
студентів факультету журналістики за спеціальностями „журналістика” і
„соціальні комунікації”, спеціалізації – “міжнародна журналістика”, „міжнародна
інформація”. Доповнено завданнями на самостійне опрацювання, контрольними
питаннями, тестовими питаннями, списком літератури.
© Житарюк М.Г., 2011
© Кафедра зарубіжної преси та інформації, 2011
Загальні положення
В умовах інформаційної
глобалізації та комунікаційного прискорення, трансформації політичних, економічних
та культурних інтересів і пріоритетів, зміни геополітичних і стратегічних
векторів, актуалізується роль традиційних і новітніх засобів масової
комунікації загалом і екстремальних мас-медіа зокрема. В останні десятиліття
має місце процес інтенсифікації локальних конфліктів, пов’язаний як із
внутрішніми, так і зовнішніми факторами: „паради суверенітетів”, екстремізм,
шовінізм, тероризм, мілітаризація, боротьба за світове домінування і сфери
впливу. Водночас, необхідно констатувати не лише високий рівень потенційних
загроз, а й реальну вразливість, тобто незахищеність як слаборозвинутих держав,
так і світових мілітаристів: 11 вересня 2001 року у США, Республіка Ічкерія,
колишня Югославія, терористичні акти в Росії, Афганістані, Іраку, Пакистані,
Індії, Великій Британії, Іспанії та в інших регіонах... Реальними загрозами
сучасного світу є також хімічна, бактеріологічна, ресурсно-продуктивна й
інформаційна безпека.
Жодна національна журналістика не
може бути осторонь світових викликів – як системних, так і раптових або
тимчасових. Українська журналістика повинна не гірше за інші європейські
журналістики орієнтуватися у світових процесах, українські журналісти – бути в
епіцентрі подій і впливати на формування „порядку денного”. За інших умов наша
держава ризикує і далі залишатися на інформаційній периферії, якщо не сказати
більше – в інформаційній блокаді, а українська журналістика – перетворитися з
потенційно професійного, авторитетного продуцента і репрезентанта новин на
постійного посередника і ретранслятора чужих повідомлень, акцентів, пріоритетів
(західних-східних, близьких-далеких тощо).
З погляду забезпечення
ефективності національної інформаційної безпеки України й реалізації
інформаційної політики держави, необхідно по-державному підійти до системи ЗМК,
розробити стратегічний план розвитку національних мас-медіа, а не щорічно
затверджувати неефективні тимчасові заходи з фінансової підтримки певних видів
ЗМІ. Одним із першочергових кроків бачимо термінове відкриття прес-центрів,
прес-бюро, кореспондентських пунктів українських ЗМІ за кордоном. Паралельно
необхідно готувати журналістські кадри для цієї роботи – як шляхом інтенсивної
перепідготовки журналістів-практиків (не тільки в національних
науково-дослідних університетах, а й у провідних національних редакціях), так і
на базі студентів-журналістів акредитованих вишів.
«Гарячі точки» планети у засобах
масової інформації» – прикладна міждисциплінарна дисципліна, розрахована на
слухачів, що вже опанували курси „Зарубіжна преса: історія, теорія, сучасний досвід”,
„Теорія і практика журналістики”, „Теорія і методика журналістської творчості”,
„Аргументація в журналістиці”, „Аналітичні методи журналістики”, «Міжнародна
комунікація», „Зарубіжні теорії та моделі масової інформації”, „Теорія та
історія світової та української культури”, „Філософія”, „Світова історія”,
„Історія світової літератури”, спецкурси „Конфліктологія”, „Деонтологія
журналістики”, „Розслідувальна журналістика”, „Правознавчі норми журналістики”,
„Когнітологія” та ін., і сприяє систематизації та трансформації теоретичних
знань у практичній реалізації журналістами-міжнародниками й
журналістами-аналітиками.
Спецкурс адаптований до сучасних
інформаційних умов, враховує національні і глобальні виклики системи ЗМК, норми
міжнародного гуманітарного права і міжнародної нормативно-правової бази із
забезпечення свободи висловлювань, інтеґрує традиційні й новаторські
теоретико-методологічні підходи, сприяє інтелектуальній та універсальній
підготовці фахівців із високою морально-етичною та психологічною стійкістю.
Призначення спецкурсу
“Гарячі точки” планети у засобах масової інформації” – дати комплексне уявлення
про особливості екстремальної журналістики як творчо-продуктивного виду
діяльності студентам факультету журналістики Львівського національного університету
імені Івана Франка.
Мета спецкурсу –
розвинути у майбутніх фахівців із журналістики та соціальних комунікацій
професійний інтерес, спеціальні навики, морально-психологічну стійкість,
підготувати їх до роботи в надзвичайних умовах.
Завдання спецкурсу. У
спецкурсі акцентовано на загальних правилах, прийомах і принципах журналістики,
міжнародній та національній нормативно-правовій базі, на причинах і наслідках
ведення психологічних, інформаційних та воєнних дій.
З огляду на свій фах, майбутні
фахівці-журналісти та соціальні комунікатори повинні підготуватися не тільки
теоретично, а й отримати певні практичні
знання й навики:
- як готуватися журналістові до роботи в
“гарячій точці” (знання історії, культури, традицій, мови країни, де
відбувається збройне протистояння; інформаційна, документальна,
адміністративна, медична, фінансова підготовка);
- як працювати в “гарячій точці” (поведінка,
збір, збереження та використання інформації, засоби захисту).
Оскільки програмою спецкурсу
передбачено вміння студентів синтезувати матеріал на основі фактів та процесів
сучасного міжнародного життя, не можна оминути й найхарактерніших особливостей
висвітлення новітніх конфліктів, які, за браком аудиторних годин, виносимо на
самостійне опрацювання.
ВИтяг ІЗ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ
дисципліни „Гарячі точки”
планети у засобах масової інформації”
Форми навчання: денна, заочна,
дистанційна.
Загальна кількість годин – 44
години (денне навчання), 30 годин (заочне і дистанційне навчання).
Загальна кількість кредитів – 2 (денне), 2 (заочне і дистанційне).
Обов’язкова чи за вибором –
обов’язкова.
Категорія – спеціальний курс.
Кваліфікаційний рівень –
магістри.
Семестр – 9.
Лекції – 18 годин (денне), 8
годин (заочне і дистанційне).
Семінарські і практичні заняття –
6 годин (денне), 2 години (заочне і дистанційне).
Консультації – по 2 години.
Контрольні роботи – по 2 години.
Самостійна робота – по 16 годин.
Вид контролю – залік.
Кількість змістових модулів – 3:
1. Журналіст у надзвичайних
умовах.
2. Міжнародне гуманітарне право і
захист журналістів у небезпечних відрядженнях.
3. Підсумкова кваліфікаційна
робота.
Навчальний спецкурс передбачає
комплексну програму викладу матеріалу і перевірки знань. Будучи адаптованим до
Болоннської системи оцінювання (кредити, бали від 0 до 100), він розрахований:
1) на 28 аудиторних годин (денне
відділення), з яких 18 – лекційні, 6 – семінарські, 2 – контрольні, 2 –
консультаційні. Крім того, 2 години відведено на залік на академічну групу, 0,5
години – на перевірку двох контрольних аудиторних робіт (за першими двома
модулями) на одного студента, адже перевірка однієї контрольної роботи – 0,25
год.[1], 0,33 год. на одного студента – на перевірку і
приймання третьої модульної роботи, виконаної самостійно[2],
16 годин – на самостійну роботу студентів під керівництвом викладача. Разом –
68 годин;
2) на 14 аудиторних годин (заочне
відділення), з яких 8 – лекційні, 2 – семінарські, 2 – консультаційні, 2 –
контрольні. Крім того, 2 години відведено на залік на академічну групу, 0,25
години – на перевірку однієї контрольної роботи, 16 годин – на самостійну
роботу студентів під керівництвом викладача. Разом – 39 годин.
Основу контрольно-кваліфікаційних
(залікових) питань становлять завдання на самостійне опрацювання, розроблені з
метою закріплення лекційного матеріалу й опрацювання рекомендованої літератури,
аналізу сучасних журналістських текстів (друкованих та аудіовізуальних) про
збройні конфлікти.
Відповідно до навчального плану,
спецкурс передбачає блочно-модульний принцип навчання (усього три модулі) і,
таким чином, виведення підсумкового модульного індивідуального балу (від 0 до
25 – у перших двох і від 0 до 50 – у третьому блоці-модулі).
Структура оцінювання
Модуль 1: оцінка
виконання комплексного кваліфікаційного завдання № 1 – 0-20 балів, оцінка
роботи студента, в тому числі конспектування і опрацювання першоджерел, - 0-5
балів.
Модуль 2: оцінка
виконання комплексного кваліфікаційного завдання № 2 – 0-20 балів, оцінка
роботи студента, в тому числі конспектування і опрацювання першоджерел, - 0-5
балів.
Модуль 3: оцінка
самостійної роботи студентів протягом семестру та підсумкової кваліфікаційної
(залікової) роботи – 0-50 балів, з яких 0-25 – самостійне письмове
індивідуально-групове творче завдання, 0-25 – публічна презентація.
Після засвоєння навчального курсу
студенти отримують можливість поглиблювати набуті знання і навики – виконувати
курсові, бакалаврські і маґістерські роботи, брати участь у студентських
наукових конференціях.
Перелік видів навчальної діяльності студентів
Лекції. Передбачено
ознайомлення студентів із основними питаннями програми спецкурсу, теоретичними,
методологічними і творчо-продуктивними аспектами, правовими й морально-етичними
принципами роботи журналіста в екстремальних умовах; ознайомлення з
рекомендованою літературою.
Семінарські заняття.
Передбачено виконання домашніх завдань
(опрацювання рекомендованої літератури, підготовка до визначених проблем і тем,
заготовки інформаційних довідок, здійснення порівняльного аналізу, накреслення
варіантів розвитку подій, якісна фахова оцінка публікацій з „гарячих точок”
тощо) в контексті публічного (прилюдного) узгодження із теоретичною складовою
спецкурсу. Найпоширеніші форми: звіт про зібрану інформацію, з’ясоване – не
з’ясоване (питання, на які знайдено відповіді і питання, на які відповідей не
знайдено), презентація продукту (журналістського тексту), обговорення, підсумки
(оцінка результатів).
Самостійна робота студента під керівництвом викладача полягає в тому, що кожна тема потребує
закріплення: на денній формі – в обсязі передбачених аудиторних лекційних
занять, на заочній формі – в удвічі більшому обсязі від кількості лекційних
годин. Студенти працюють із рекомендованою літературою, з конкретними
виданнями, телерадіостанціями чи веб-сайтами, добирають вдалі і невдалі
приклади роботи журналіста в екстремальних умовах, готують порівняльний аналіз.
Індивідуально-групове творче завдання як основа підсумкової кваліфікаційної роботи за
підсумками спецкурсу покликане виявити: а) скрупульозність і старанність
виконання домашніх завдань зокрема і самостійної роботи загалом, б) вміння
збирати, систематизувати, осмислювати і використовувати інформацію, в) уміння
творчо (креативно) підходити до складних або нетрадиційних проблем, г)
охарактеризувати членів умовної редакційної групи.
Зміст модулів[3]
Модуль
1
Журналіст у надзвичайних умовах
Лекція
1. Вступ до спецкурсу. Загальна характеристика екстремальної журналістики (2
год.)[4].
Актуальність проблем спецкурсу. Мета і завдання
дисципліни. Методологічна база, предмети і об’єкти обговорення. Важливість
лінгвокраїнознавчого огляду, який враховує соціально-політичну, економічну,
культурологічну ситуації, расові, релігійні, мовні, етнічно-національні й
геополітичні фактори, ефективність преси думок у контексті протистоянь у
сучасному світі.
Самостійна робота.
Лекція
2. Термінологічний базис і особливості роботи журналіста в зоні конфлікту (2
год.).
Поняття “гарячої точки”, локального конфлікту,
воєнного конфлікту, інформаційної і психологічної воєн, ритуальних політичних і
мафіозних ігор, дипломатії, тероризму, екстремізму, сепаратизму, національної
гідності. Тенденції синтезу конфліктології, військових конфліктів і
журналістики.
Самостійна робота.
Лекція
3. Попередній етап підготовки до роботи в „гарячій точці” (2 год.).
Навчання, самоосвіта, знання мов, культур, традицій,
історії країн, де має місце конфлікт або війна. Психологічна стійкість, фізична
готовність, медична профілактика, контактна інформація, інформаційне
забезпечення, матеріальна підготовка (гроші), акредитаційні документи,
редакційні та інші посвідчення, підготовка і перевірка технічних засобів,
транспорту, розробка варіантів маршрутів (головних та альтернативних) та
способів евакуації, способи передачі повідомлень до редакції тощо.
Самостійна робота:
Лекція
4. Виконання редакційних завдань і професійних обов’язків журналістів у зоні
ризику (3 год.).
Поведінка з колегами, з представниками влади, з
військовими, на КПП, у штабі, в комендатурі, при затриманні, в ув’язненні, у
полоні. Особливості пересування вдень, вночі, у складі групи журналістів із
військовим супроводом, без патруля, на транспорті, без транспорту. Дії біля
мінних полів та на територіях, де може вестись вогонь (близько до лінії фронту,
небезпека снайперського ураження тощо). Мовчанка – золото. Методи роботи з
інформаторами та інформацією. Перевірка достовірності даних. Джерела і
очевидці. Оцінка фото-, відео- та даних на цифрових носіях. Збалансованість
інформації, тобто пріоритетність принципів важливості, достовірності і
моральності, вторинність принципів оперативності, сенсаційності,
натуралістичності, недопустимість „джинси”, „дези”, „інформаційного кілерства”,
„піару” чи реклами. Кредо: ерос сильніший за танатос.
Самостійна робота.
Усього на денній формі навчання 16 годин: 9 – лекції, 6 – самостійна і 1 – контрольна робота, на
заочній та дистанційній – 11 годин:
відповідно 4 – 6 – 1.
Модуль
2
Міжнародне гуманітарне право
і захист журналістів у небезпечних відрядженнях
Лекція
1. Міжнародні й вітчизняні нормативно-правові документи забезпечення свободи
висловлювання загального значення.
Лекція
2. Спеціальні міжнародні й вітчизняні нормативно-правові документи забезпечення
професійної діяльності журналіста.
Лекція
3. Застосування Міжнародного гуманітарного права до журналістів у зоні
збройного конфлікту.
Лекція
4. Висвітлення у ЗМІ збройних конфліктів та питань гуманітарного характеру:
основні проблеми початку тисячоліття.
Усього на денній формі навчання 16 годин: 9 – лекції, 6 – самостійна і 1 – контрольна робота, на
заочній та дистанційній – 11 годин:
відповідно 4 – 6 – 1.
Модуль
3
Підсумкова кваліфікаційна індивідуально-групова
робота
Усього на денній формі навчання 12 годин: 6 – семінарські і практичні заняття, 4 – самостійна
робота і 2 – консультації, на заочній та дистанційній – 8 годин: відповідно 2 – 4 – 2.
Комплексні кваліфікаційні завдання
Модуль
1
Журналіст у надзвичайних умовах
1.
Від чого
повинен відмовитися журналіст, який висвітлює бойові дії?
2.
З якою
метою у журналістських посвідченнях, виданих на час перебування в небезпечному
відрядженні, факультативно вказують релігійність?
3.
За яких
умов журналіст здійснює перехід через зону бойових дій?
4.
Коли фото-
та відеоматеріали із зони збройного протистояння заслуговують довіри?
5.
Навіщо в
журналістських посвідченнях, виданих на час перебування в небезпечному
відрядженні, обов’язково вказують групу крові та резус-фактор?
6.
Навіщо
вписувати у паспорт журналіста групу крові і резус-фактор?
7.
Навіщо
журналістові, захопленому в полон, погоджуватись на запис його голосу або
використання почерку?
8.
Чого слід
уникати під час поїздки у зоні бойових дій?
9.
Що можна і
чого не можна робити журналістові у тилу ворогуючих сторін?
10. Що не слід робити журналістові поблизу
замінованої території, яка перекриває маршрут?
11. Що означає дотримання правила „журналіст
повинен діяти в межах законів і зберігати норми етики” у зоні збройного
конфлікту?
12. Що повинен і що не повинен робити журналіст у
тилу ворогуючих сторін?
13. Що повинен робити журналіст після прибуття до
замінованої території, яка перекриває маршрут?
14. Що слід робити журналістові у випадку сутички
із озброєними людьми?
15. Що, на вашу думку, є адміністративними
документами, необхідними для роботи у зоні бойових дій?
16. Як повинен відреагувати журналіст на серйозну
небезпеку, що виникла при під’їзді до контрольно-пропускного пункту?
17. Яка вакцинація необхідна перед поїздкою на
місце бойових дій?
18. Яка вакцинація обов’язкова після повернення з
місця бойових дій (через 45 днів)?
19. Який мінімальний термін дії паспорта
журналіста, який відбуває для роботи у зону збройного конфлікту?
20. Який статус журналіста із нейтральної держави
на війні (у зоні збройного конфлікту) за нормами міжнародного гуманітарного
права?
21. Яких правил повинен дотримуватись журналіст,
якого взяли в заручники?
22. Які критерії спеціальної підготовки журналіста
для роботи в „гарячій точці”?
23. Які найперші дії журналіста, затриманого в зоні
військового конфлікту?
24. Які особливості пересування журналістів на
кількох згрупованих транспортних засобах у супроводі поліції чи військових?
25. Які правильні дії журналіста, який перебуває в
будівлі під час артилерійського обстрілу?
Модуль
2
Міжнародне гуманітарне право і захист журналістів у
небезпечних відрядженнях
1.
Виберіть
варіант, де базові документи зі свободи преси подано у хронологічному порядку
за часом їхнього ухвалення...
2.
Виберіть
варіант, де базові документи зі свободи преси подано у хронологічному порядку
за часом їхнього вступу в дію...
3.
Вкажіть
варіант, в якому базові документи зі свободи преси подано у зворотній
хронології з часу їхнього ухвалення.
4.
Вкажіть
варіант, в якому базові документи зі свободи преси подано у зворотній
хронології з часу їхнього вступу в дію...
5.
Вкажіть
міжнародні неурядові організації загального правозахисного спрямування...
6.
Вкажіть
міжнародні неурядові організації, які спеціалізуються в галузі захисту свободи
висловлювань та свободи слова...
7.
Встановіть
відповідність між назвами документів і датами їхнього ухвалення, де 1 –
Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ), 2 – Міжнародна конвенція політичних і
громадянських прав (МКПГП), 3 – Європейська конвенція захисту прав і свобод людини
(ЄКЗПСЛ), 4 – Міжнародна конвенція прав людини (МКПЛ), 5 – Африканська хартія
прав людини (АХПЛ), 6 – Мюнхенська хартія (МХ):
8.
Кому
надають особливий статус Конвенції 1949 р. і Додаткові протоколи до них 1977
р.?
9.
Назвіть
базовий документ, який регламентує права і обов’язки журналістів...
10. Назвіть міжнародну журналістську організацію,
яка об’єднує національні журналістські профспілки...
11. У якому документі сказано: „Упереджений
коментар, який свідомо викривлює правду, пригнічує дух і гідність професії журналіста”?
12. У якому із названих документів задекларовано
права і обов’язки журналіста?
13. Хто автор перших законів про війну?
14. Хто стояв біля витоків сучасного гуманітарного
права?
15. Що таке „Право „Ґааґи”?
16. Що таке „Право Женеви”?
17. Що таке Кодекс Лібера?
18. Яка з названих міжнародних організацій здатна
допомагати журналістам безпосередньо в зоні збройного протистояння?
19. Яка міжнародна організація загального
правозахисного спрямування налічує понад мільйон постійних членів, об’єднаних
майже у п’ять тисяч робочих груп, що працюють практично у всіх країнах світу?
20. Який базовий документ гарантує права свободи
думки і вислову та покладений в основу інших міжнародних документів, що
гарантують права і свободи людини?
21. Який документ передбачає право кожного
„говорити, писати і друкувати все, що хоче, окрім тих випадків, коли існує
реальна загроза для свободи Закону”?
22. Який статус у журналістів, які здійснюють
професійну діяльність у зоні збройного конфлікту?
23. Яким документом передбачено мінімальний захист
журналістів у зоні збройного конфлікту?
24. Яким чином регламентується діяльність
журналіста з нейтральної держави в зоні бойових дій?
25. Яким чином регламентується робота військового
кореспондента?
Модуль
3
Підсумкова кваліфікаційна іспитова (залікова) робота
Викладач ділить студентів на міні-групи (редакції)
чисельністю 3-5 осіб і дає такі практичні
завдання:
А) на основі запропонованої моделі (ситуації)
проаналізувати вихідні дані збройного конфлікту між задіяними в ньому сторонами
„А” і „Б”;
Б) залежно від обраного варіанту, підготувати аналітичний матеріал у
друкованих ЗМІ (нейтральної сторони, конфліктної сторони та сусідів), в
аудіовізуальних ЗМІ (нейтральної сторони, конфліктної сторони та сусідів);
В) за тиждень до презентації
здати виконану роботу у
надрукованому (обсяг 3-5 друкованих сторінок, кегль 12, інтервал 1,5, гарнітура
Times New Roman) та електронному вигляді викладачеві (допустимі формати файлів:
doc, rtf,
pdf);
Г) напередодні іспиту (заліку) здійснити публічну
презентацію виконаної роботи.
Зразок завдання на модуль 1:
Підготувати аналітичний матеріал у друкованих ЗМІ нейтральної сторони на
основі поданої моделі:
Ситуація. Другий місяць
триває прикордонний збройний конфлікт між державами А і Б. Збройні сили Б
окупували майже 20 відсотків території А, становили там окупаційний порядок,
який контролюють з допомогою відповідних військово-адміністративних органів.
Збройні сили А завдають по території Б ракетно-бомбові удари, адже їм вдалося
зберегти у відносній недоторканості свої аеродроми і мобільні ракетні
комплекси. Воєнні дії переважно позиційного характеру, подальше просування
військ Б ускладнено знищеними комунікаціями в тилу і важкопрохідною місцевістю
із погано розвинутою транспортною інфраструктурою в місцях будь-яких подальших
очікуваних напрямків наступу. Сторони конфлікту стараються утримуватися від
проведення великих сухопутних наступальних операцій. Військові аналітики
сходяться в одному: всі зусилля Б – як суто воєнні, так і політичні –
спрямовані на остаточне приєднання окупованої території А. Острах викликає
можливість силових акцій щодо цивільного населення, яке знаходиться на
окупованій території, а також доля військовополонених із числах збройних сил А
(загальною кількістю – до 20 тисяч осіб), яких утримують у таборах на території
Б.
Як кореспондент друкованих ЗМІ
нейтральної сторони, Ви отримали завдання написати аналітичний матеріал із
елементами репортажу чи (і) звіту про ситуацію в зоні військового конфлікту. У
нагоді Вам може стати інформація, почерпнута у приватній розмові із
представником Міжнародного комітету червоного хреста (МКЧХ). Не виключено, що у
Вас з’явиться бажання додати до вже описаних фактів виважений і ґрунтовний
коментар, узгоджений з нормами і принципами Міжнародного гуманітарного права,
який відповідав би духові свободи висловлювань і відповідальності за публічне
слово.
Додаткова інформація.
Відеозапис із ґвинтокрила. На записі чітко видно передові позиції військ Б,
позаду яких зі східного боку проглядається добре збережений старовинний
монастир, на території якого обладнано стаціонарний шпиталь (на це вказують
щити з великим червоним хрестом). Шпиталь знаходиться на диво близько до
передових позицій. Декілька кілометрів західніше монастиря і глибше в тилу
розміщення військ Б – спалене село. Ще західніше – селище міського типу, з якого,
за підтвердженими даними, було виведено і скеровано на територію Б для участі у
відновлювальних будівельно-ремонтних та інших роботах більшу частину місцевих
сімей.
Ви випадково стали свідком таких подій.
Подія 1. Воєнний
патруль А, який супроводжував Вас із метою забезпечення Вашої безпеки, у
кількох кілометрах від лінії фронту затримав трьох чоловіків у цивільному. При
обшуку було виявлено речові докази, які, на думку командира патруля, вказували
на виконання затриманими шпигунського завдання, зокрема командування Б.
Затриманих спочатку побили, а потім залишили лежати на землі обличчям до
багнюки до прибуття офіцерів контррозвідки. Вам ситуацію пояснили в доволі
різкій формі: по-перше, порадили забути те, що Ви побачили, по-друге, засвітили
Вашу плівку у фотоапараті, адже Ви встигли зробити декілька зйомок.
Подія 2. На позиції
військ А Ви бачили, як декілька десятків осіб у військовій формі Б без знаків
розпізнавання копали укриття для бойової техніки і вивантажували з вантажівок
боєприпаси. Вам пояснили, що це – полонені солдати й офіцери армії Б, які
працюють не більш ніж 7 годин на день, що їх забезпечено житлом і повноцінним
триразовим харчуванням.
Питання, які Ви не залишили без уваги під час осмислення концепції
публікації та її написання:
1. Як Ви відреагували (і чому
саме так?) на пропозицію командира воєнного патруля, що Вас супроводжував,
одягнути каску (шолом), бронежилет і солдатський комплект польової форми? Перед
цим командир припускав можливість перетину місцевості, де, ймовірно, перебувають
снайпери.
2. Як Ви відреагували (і чому
саме так?) на пропозицію сфотографуватись на пам’ять з автоматом?
3. Які були б Ваші дії і яких
наслідків Ви очікували б, якби опинились у камері польової комендатури як
затримані до з’ясування обставин на підставі того, що Ви нелегально перебували
на окупованій військами Б території?
тематика для підготовки
самостійних наукових есе та рефератів
1.
“Гарячі
точки” в інформаційних програмах “ОРТ”, “РТР”, “НТВ” (внутрішні, зовнішні).
2.
Афганістан:
останні 30 років (політико-медійний контекст).
3.
Громадська
думка в Пакистані та США в контексті боротьби з талібаном: медіа аспекти.
4.
Епоха
Саддама Хусейна і після у світових мас-медіа.
5.
Журналіст
в надзвичайних умовах (війна, стихійне лихо, ув’язнення
тощо – на вибір).
6.
Квебек – національне
примирення як ключ до від’єднання.
7.
Лібералізм
західної преси думок: схожість тематики, проблематики, інформаційних сценаріїв
зображення воєнних конфліктів на Балканах і в Чечні.
8.
Національно-визвольна
боротьба курдів і преса Заходу.
9.
Незалежність
Косова, Південної Осетії, Абхазії... Хто наступний?
10. Нормалізація і пропаганда насилля в сучасних
російських ЗМІ.
11. Оцінка ролі й дієвості ООН на шпальтах
елітарних видань у контексті подій після 11 вересня 2001 року.
12. Оцінки у ЗМІ подій серпня 2008 р. на території
суверенної Грузії.
13. Політична режисура ізраїльсько-палестинської
війни як чільна проблема преси думок.
14. Проблеми басків у сучасній Іспанії. Осуд
терористичної діяльності у пресі.
15. Релігійний фанатизм: втрата здорового глузду як
Ольстером-Белфастом, так і Лондоном як предмет дискусій у світовій пресі.
16. Російсько-грузинське протистояння в мас-медіа:
зміст, позиції, перспективи.
17. Російсько-чеченський конфлікт у дзеркалі
українських ЗМІ.
18. Югославія: розвал чи „парад” суверенітетів?
(порівняльний аналіз публікацій західної та російської преси).
Рекомендована література і джерела
1.
"Не
допускается разжигание межнациональной розни...": Книга об этнической
журналистике. Из опыта анализа российской прессы. – М.: «Academia», 2007. – 244
с.
2.
Gaines
William. Investigative Reporting, 1994, Nelson-Hall Publishers. Chicago.
3.
http://kopilka.wolfschanze.ru/genkon29.htm
- Конвенция о содержании военнопленных. Женева, 27 июля 19 29 года.
4.
http://news.bbc.co.uk/hi/russian/help/newsid_4662000/4662160.stm
- сайт телекомпании BBC
5.
http://vivovoco.rsl.ru/VV/THEME/STOP/WARCENS.HTM
- портал «Vivos Voco», «Русская цензура в эпоху Александра II», Д. В. Иванов
6.
http://www.bergenschild.narod.ru/Reconstruction/archive/bahurin/war_correspondent.htm -
«Правила для военных корреспондентов, состоящих на театре войны», 1912 г .
7.
http://www.chelovekizakon.ru/news/525/
- правовой портал «Человек и закон»
8.
http://www.cjes.ru/ - сайт Центра экстремальной
журналистики
9.
http://www.consultant.ru/popular/smi/42_5.html#p485
– закон о СМИ
10. http://www.consultant.ru/popular/terror/
- Федеральный закон «О противодействии терроризму»
11. http://www.consultant.ru/popular/upkrf/
- Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации
12. http://www.guardian.co.uk/
- сайт газеты «Гардиан»
13. http://www.guardian.co.uk/world/2009/apr/24/pakistan-usa
- Газета «Гардиан», 24.04.2009 ,
«Taliban leader in Pakistan tells fighters to pull back», Declan Walsh, Stephen Bates
14. http://www.guardian.co.uk/world/2009/apr/24/srilanka
- Газета «Гардиан», 24.04.2009 ,
«Sri Lanka war toll near 6,500, UN report say», David Pallister, Gethin Chamberlain
15. http://www.guardian.co.uk/world/2009/apr/24/suicide-bomb-iraq-baghdad
- Газета «Гардиан», 24.04.2009 ,
«Suicide bombs kill scores in Baghdad», Martin Chulov
16. http://www.guardian.co.uk/world/2009/apr/26/srilanka-terrorism
- Газета «Гардиан», 26.04.2009 ,
«Sri Lanka’s Tamil Tiger rebels call ceasefire», Matthew Weaver
17. http://www.icrc.org/Web/rus/siterus0.nsf/iwpList133/4A1B0FBA8B5AE3CEC3257107002A11CC
- Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 19 49 года,
касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол I).
Женева, 8 июня
1977 года .
18. http://www.kommersant.ru/ - сайт ИД
«Коммерсант»
19. http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1152381&print=true
– Газета «Коммерсант», № 63, «Тайцы убирают правительство с дороги», Алексей
Ионов
20. http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1154809
– Газета «Коммерсант», № 65/П, «Правительство Таиланда попало в чрезвычайное
положение», Алексей Ионов
21. http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1155167
– Газета «Коммерсант, № 66, «Новый год и армия провели успешное наступление»,
Алексей Ионов
22. http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1165498
– Газета «Коммерсант», № 81, «Барак Обама кует «Ось добра», Сергей Строкань
23. http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1165791
– Газета «Коммерсант», № 82, «Грузинская оппозиция пошла на контакт с
властями», Георгий Двали
24. http://www.kommersant.ru/doc-rss.aspx?DocsID=1155602
– Газета «Коммерсант», № 67, «Таиландская оппозиция уступила место туристам»,
Алексей Ионов
25. http://www.medialaw.ru/laws/russian_laws/txt/23.htm
- закон РФ о чрезвычайном положении
26. http://www.memo.ru/prawo/hum/genewa3.htm
- Женевская конвенция об обращении с военнопленными, 12 августа 19 49 года
27. http://www.newsman.tsu.ru/library/main/kuznetsov_history_of_russian_journalism_1917_2000/reading_book/9.html
- О работе военных корреспондентов на фронте (Из положения, утвержденного в
1042 а. Управлением пропаганды и агитации ЦК ВКП(б) и Главным политическим
управлением Красной Армии)
28. http://www.ng.ru/politics/2008-09-19/3_journalists.html
- «Независимая газета», 19.09.2008 , «На войне как на войне», Виктория Кручинина,
Виктор Литовкин
29. http://www.ogoniok.com/archive/2000/4635/08-10-11/
- Журнал «Огонек», №52, «Журналистика горячих точек», Максим Соколов.
30. http://www.sibirp.ru/attachments/mod_catalogue/11/file_104_J03_05_01.doc
- Владимир Тулупов, декан факультета журналистики Воронежского университета,
доктор филологических наук, статья «Экстремальная журналистика»
31. http://www.terralegis.org/terra/act/b970.html
- Дополнительный протокол II
к Женевским конвенциям от12 августа 19 49
года, касающийся защиты жертв вооруженных конфликтов немеждународного характера
к Женевским конвенциям от
32. http://www.tns-global.ru/rus/index.wbp
- сайт компании TNS Group
33. http://www.ujmos.ru/
- сайт союза журналистов Москвы
34. http://www.vesti.ru/doc.html?id=241949
– портал «Вести.ru», 14.01.2009 , «Новый главред коммерсанта намерен соблюдать
традиции издания»
35. http://www.zaki.ru/pagesnew.php?id=1519
– IV Конвенция о законах и обычаях сухопутной войны (Гаага, 18 октября 19 07 года)
36. Politkovskaya А., A Dirty War. A Russian
reporter in Chechnya. – London: The Harvill Press, 2001. – 336 с.
37. Адорно Т. Авторитарная личность / Т.Адорно. –
М., 1997.
38. Анатомия свободы слова. Часть 1-ая. – М.:
«Общественная экспертиза», 1999. – 376 с.
39. Афанасьев Григорий. Манипуляторы сознанием
(кое-что о технологии зомбирования избирателей) // Московский комсомолец в
Украине. – 1999. – 28 октября. – С.12.
40. Афганистан: война и проблемы мира. – М.:
Институт востоковедения РАН, 1998. - 175 с.
41. Бардикян Б. Монополия средств информации /
Б.Бардикян. – М.: Прогресс, 1987.
42. Бастунец А. Л., Пастухов Мф. И., Топорашев Ю.,
Закон о СМИ: альтернативный вариант. – Издательство «Беларуская асацыацыя
журналiстау», 2002. – 72 стр.
43. Бастунец А., Пастухов М. И., Топорашев Ю.,
Журналист - профессия опасная. – М.: «Минск», 2004. – 108 с.
44. Бергем К. В., Карлсен Г. М., Слюдал Б.,
Введение в права человека. - Издательство: Норвежский Хельсинский Комитет по
правам человека, 2003. – 121 с.
45. Берлин Майкл. Краткое руководство по проведению
журналистского расследования // Журналист. – 1995. - № 6. – С.37-41.
46. Берлін Ісая. Чотири есе про свободу / Перекл. з
англ. О.Коваленка. – К.: Основи, 19994. – 272 с.
47. Бочковський О.І. Вступ до націології. – Мюнхен,
1991-1992. – 338 с.
48. В Кандагаре при попадании бомбы пострадал
корпункт CNN//РИА "Новости". – 2001. - 19 окт.
50. Ваксберг Аркадий. Кто не доносит, тот не
живет//Общая газета. – 2001. - 15 нояб.
51. Власова М. Чечня на газетных полосах и в эфире
// Журналист. – 1995. - № 6. – С.33.
52. Волек Т., Журналистская этика. - Издательство:
Институт развития прессы, 2002. – 140 с.
53. Волчинская Е.К., Терещенко Л. К., Якушев М. В.,
Интернет и гласность. – М.: «Галерия», 1999. – 184 с.
54. Вэнн Б. Пулитцеровская премия Дюранти и лицемерие
New York Times [Электронный ресурс]. – 2003. – 21 ноябр. / Билл Вэнн. – Режим
доступа к статье: http // www.wsws.org/ru/2003/nov2003/dura-n21.shtml.
55. Гаджиев К.С. Введение в геополитику. – М.:
Логос, 1998. – 416 с.
56. Ганс-Петер Гассер Захист журналістів в
небезпечних відрядженнях. МКЧХ, 1994, с. 7.)
57. Гласность и журналистика: 1985-2005. – М.:
Горбачев-Фонд/Факультет журналистики МГУ, 2006. – 228 с.
58. Глебова Е., Перевозкина М. “Все началось с
войны слов…” Как уцелеть репортеру в “горячей точке” // Журналист. – 1995. - №
6. – С.60-65.
59. Горячая точка. Справочник для журналистов. –
М.: «Полиграф-Издат Сервис», 1995. – 111 с.
60. Гриценко О. Основи теорії міжнародної
журналістики / О.Гриценко, В.І.Шкляр. – К., 2002.
61. Дзялошинский И.М., Дзялошинская М.И. Российские
СМИ: как создается образ врага. – М.: Academia, 2007. – 168 с.
62. Жан Пикте. Развитие и принципы международного
гуманитарного права. – М.: Институт Анри Дюнан, 1994. – С. 6–7.
63. Жан-Клод Гійебода „Військова журналістика-це
моральний виклик „Телерама, 26.1 - 1.11. 1991, С. 17-21.
64. Женевські конвенції від 12 Серпень 1949 і
додаткові протоколи до них. МКЧХ., М., 1997, С.270.
65. Житарюк М. Брехня і терор у системі політичних
маніпуляцій / Мар’ян Житарюк: [Лев Левкович: псевдо] // Медіакритика: наук.
журнал. – Львів: Інститут екології масової інформації ЛНУ ім.І.Франка. – 2004 –
Ч.7. – С.30-34.
66. Житарюк М. Геополітично-культурна цілісність
України як об’єктивний фактор впливу на модель журналістики / Мар’ян Житарюк //
Збірник праць НДЦП. – Львів, 2007. – Вип.15. – С.224-232.
67. Житарюк М. Міжнародна квазіпроблематика ЗМІ
України як наслідок нефунціональності української міжнародної журналістики /
Мар’ян Житарюк // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2008. – Т.30. –
С.48-56.
68. Житарюк М. Правда слова в контексті кризи
моралі людства // Мар’ян Житарюк / Українська журналістика в контексті доби:
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 23-24 вересня 2004 р.,
м.Львів / За ред.С.Костя. – Львів, 2004. – С.342-346.
69. Житарюк М. Публіцистика П.Я.Чаадаєва як
різновид глобалізаційного позитиву / Мар’ян Житарюк // Нова філологія. –
Запоріжжя, 2005. – №3 (23). – С.94-102.
70. Житарюк М. Російський націонал-шовінізм чи
цивілізаційний європоцентризм? / Мар’ян Житарюк // Збірник праць
Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2005. – Вип. 13. – С.457-465.
71. Житарюк М.Г. Московська режисура голокосту:
слов’янська любов чи азійська ненависть? Трактування проблеми в українській та
закордонній журналістиці довоєнного періоду: історико-публіцистичний аспект:
наукова брошура / Мар’ян Георгійович Житарюк. – Львів, 1997. – 56 с.
72. Житарюк М.Г. Соціокультурна модель
журналістики: традиції і новаторство: монографія / Мар’ян Георгійович Житарюк.
– Львів, 2008. – 416 с. (500 прим., 26 д.а.).
73. Житарюк М.Г. Соціокультурна модель
журналістики: традиції і новаторство: монографія [Електронний ресурс] / Мар’ян
Георгійович Житарюк. – 80 Мin / 700 МВ. – Львів, 2008. – 418 с. – 1 електрон.
опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95,
98, 2000, XP; MS Word 97-2000. – Sociokulturna_model_ZMI\monograf_a5_cd.pdf.
(300 прим.).
74. Житарюк М.Г. Четвертована, але жива. Закордонна
преса про політичні процеси в Україні напередодні Другої світової війни:
монографія / Мар’ян Георгійович Житарюк. – Львів: За вільну Україну, 1997. –
128 с.
75. Журналист в поисках информации. Сборник
материалов для работников СМИ и будущих журналистов. – М.: «Галерия», 2004. –
180 с.
76. Журналистская этика: ключи к решению ситуаций.
– М.: Институт развития прессы, 2002. – 20 с.
77. Журналисты в "горячих точках":
технология профессионального поведения. – М.: Институт гуманитарных
коммуникаций, 2000. – 167 с.
78. Журналисты, выезжающие в Афганистан из Душанбе,
жалуются на высокие расходы на поездку// ИНТЕРФАКС. - 2001. – 9 окт.
79. Журналісти на чеченську війну: Факти.
Документи. Свідоцтва .- М., 1995.
80. Журналістика і війна: освітлення російськими
ЗМІ військових дій у Чечні. (Ред.А.Г.Ріхтер). - М., 1995.
81. Загоруйко Юлия. В Северную Ирландию мир
приходит по пятницам // Зеркало недели.
– 1998. – 30 мая. – С.5.
82. Зверев А., Коппитерс Б., Фоушин Н., Апресян Р.,
Нравственные ограничения войны: проблемы и примеры. – М.: «Гардарики», 2002. –
407 с.
83. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем
масової комунікації і міжнародні відносини / О.В.Зернецька. – К.: Освіта, 1999.
– 351 с.
84. Иваницкий Антон. Райан: одна надежда на
талибов//Новая газ. 2001. - 15 окт.
85. Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джорджа
Буша. Белый дом и пресса. – М.: Изд-во полит.лит-ры, 1991. – 368 с.
86. Икромов Бободжон. Афганистан: Информационная
война противиборствующих сторон – как средство достижения цели//
Информационно-аналитическое агентство "Вароруд". – Худж.: – 2001. -
№10. - 13 нояб.
87. Ібраева Г.Ж. Mass Media в політичній структурі
суспільства. -Алмати, 2000. С.140.
88. Казаков Ю.В. "Язык вражды" и свобода
слова. Часть 2. "Язык вражды" и "образ врага".- М.:
«Галерия», 2003. – 336 с.
89. Как уцелеть журналисту в «горячей точке».
Советы Катерины Глебовой и Марины Перевозкиной // "Журналист", 1995,
N 6, с.60-62.
90. Кальсховен Ф., Ограничения методов и средств
ведения войны. – М.: МККК, 1999. – 232 с.
91. Карпов Б., Смирнов О., Внутренние войска:
кавказский крест – М.: «Война и мир», 1997. – 304 с.
92. Кокбурн Патрик. Убей талиба и прославься//Журн.
Среда. - №11(35). – 2001. – С. 6-7.
93. Котрелев Федор. CNN объясняет журналистам
правила поведения// газ. Коммерсантъ-Daily. – 2001. – 3 нояб.
94. Котрелев Федор. Афганская война ведет к
разорению журналистов всего мира//газ. Коммерсантъ-Daily. – 2001. – 24 окт.
95. Красильникова Г., Нельзя. Нужно. Можно. Памятка
журналисту. – М.: «Общественный фонд XXI», 2002. – 56 стр.
96. Куликов А. С., Лембик С. А., Чеченский узел.
Хроника вооруженного конфликта 1994 - 1996 гг. – М.: «Дом Педагогики», 2000. –
304 с.
97. Куликов Владислав. Точность слова как орудие
войны//Российская газ. – 2001. - 6 нояб.
98. Леві Олександр. Журналістська солідарність у
країнах Західної Європи // Свобода слова в Україні та світі: Збірник доповідей.
– К., 1998. – С.205.
99. Левкович Лев [Житарюк М.]. ТРК „Україна” –
канал масової маніпуляції? / Мар’ян Житарюк // Медіакритика. – Львів, 2005 –
Ч.8. – С.30-34.
100. Лильо Т.Я. Комунікація. Ідентичність.
Глобалізація / Тарас Ярославович Лильо. – Львів, 2004.
101. Лисина Ева. На качелях перед боем. Чеченский
дневник // Дружба народов. – 1995. - № 2. – С.103-117.
102. Литвинович Дмитрий. Талибы надеются на западную
пропаганду//Правда. - 2001. – 10 нояб.
103. Лось Й.Д.. Публіцистика й тенденції розвитку
світу: навч. посібн. / Йосип Дмитрович Лось. – Львів, 2008. – 376 с.
104. Маркелов М. Ю., Война за кадром. Профессия -
русский журналист. – М.: Издательство Эксмо, 2004. – 416 с.
105. Международное право. Ведение боевых действий. –
М.: МККК, 1995. – 224 с.
106. Международный опыт защиты свободы слова. –
Издательство «Душанбе», 2004. – 52 с.
107. Мелещенко О.К. Інформація, інформаційний.
Словник термінів і понять для журналістів і політологів / О.К.Мелещенко,
А.А.Чічановський, В.І.Шкляр. – К.: Грамота, 2007. – 72 с.
108. Мендельсон Рона. Це солодке слово “конфлікт” //
Вільна преса: Видання Інформаційного агентства Сполучених Штатів. – 1992. –
С.63-66.
109. Милославская Д.И., Перспективы решения правовых
проблем, возникающих в деятельности средств массовой информации. – М.: «Права
человека», 2001. – 148 с.
110. Михайлин І.Л. Основи журналістики / Ігор
Леонідович Михайлин. – К., 2003. – 284 с.
111. Мэйс И. Работа над ошибками: Опыт омбудсмена
газеты «Гардиан». — М., 2005
112. Найдены тела пяти иностранных
журналистов . – 2001. – 19 нояб.
113. Новицкий М., Фиалова З., Мониторинг прав
человека. - Издательство: Хельсинский фонд по правам человека, 2001. – 272 с.
114. Основные положения Женевских конвенций и
Дополнительных к ним протоколов. – М.: Международный Комитет Красного Креста,
2000. – С. 67.
115. Паславський І. Журналістика “гарячих точок” //
Уникаючи апокаліпсису: Збірник статей та матеріалів з філософії масової
комунікації. – Львів, 1999. – С.87-94.
116. Пахомов Евгений. Миссия в Кабуле//Еженедельный
журнал. Прототип “В”. – 2001. – С. 28-30.
118. Петрів Т.І., Слісаренко І.Ю. Світові мас-медіа:
Короткий довідник для студентів Інституту журналістики. – К., 1999. – 50 с.
119. Петрова Н., Ситцевой В. Правничі засади
діяльності журналістів в Україні. – К.: IREX ПроМедіа, 1999. – 22 с.
120. Плэтт В. Стратегическая разведка. Основные
принципы / Вашингтон Плэтт. – М.: Форум, 1997. – 376 с.
121. Політковська А. Друга чеченська / Анна
Політковська. – Київ: Діокор, 2004.
122. Посібник з виживання для репортерів. – К.,
1996. – 30 с.
123. Потятиник Б. Патогенний текст / Б.Потятиник,
М.Лозинський. – Львів: Місіонер, 1996. – 296 с.
124. Потятиник Б.В. Соціологія масової комунікації /
Борис Володимирович Потятиник. – Львів, 2002.
125. Потятиник Б.В. Філософія масової комунікації /
Борис Володимирович Потятиник. – Львів, 1998.
126. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації / Георгій
Георгійович Почепцов. – К., 1999. – 308 с.
127. Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. – К., 1999. –
308 с.
128. Правовой путеводитель: mass media. -
Издательство: Центрально-Черноземный Центр Защиты Прав СМИ, 2000. – 34 с.
129. Практичні поради журналістам, які відстоюють
принципи свободи слова. – К., 1998. – 88 с.
130. При нападении на конвой тяжелой техники
Северного альянса убиты 3 иностранных журналиста//РИА
"РосБизнесКонсалтинг". – 2001. - 12 нояб.
131. Прутцков,
Г.В. Введение в мировую журналистику: Антология в двух томах
[Текст]: учебное пособие по курсу „История зарубежной журналистики. Введение в
мировую журналистику” / Г.В.Прутцков. – М.: Омега-Л, 2003. – 464 с.; 416 с.
132. Раскін А. Текст лекції Основи МГП Серія
Журналістика випуск 16, С.243-163.
133. Рихтер А. Г., Журналистика и война. Освещение
российскими СМИ военных действий в Чечне. – М.: Российско-американский
информационный пресс-центр, 1995. – 76 с.
134. Рихтер А. Г., Правовые основы журналистики:
Хрестоматия. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 352 с.
135. Рой У. Гутмана „Залучити увагу до порушень МГП.
Роль ЗМІ „,опублікованій в ж. МЖКК, грудень 1998, № 23, с.737-746.
136. Романов Ю. В., "Я снимаю войну...".
Школа выживания. – М.: «Права человека», 2001. – 308 с.
137. Романов Ю. Советы дилетанта камерамэнам
(фотографам), камеравумэнам (фотографиням) и прочим любителям этого дела //
Журналист. – 1995. - № 11. – С.15.
138. СIA The World Factbook – Afganistan.
139. Саморегулирование журналистского сообщества.
Опыт, проблемы, перспективы становления в России. – М.: «Галерия», 2004. – 400
с.
140. Сиберт Ф.С. Четыре теории прессы / Ф.С.Сиберт,
У Шрам, Т.Питерсон; пер. с англ. – М.: Вагриус, 1998.
141. Сірополко С. Основи журналізму (Частина друга)
/ Степан Сірополко // Українська журналістика на тлі доби (історія,
демократичний досвід, нові завдання. – Мюнхен, 1993. – С.126-197.
142. Слободин Алексей. Первая кровь журналистов//
Время новостей. - 2001. - 13 нояб.
143. Соколова И., Настольная книга для главного
редактора. – М.: ИД «Огонек», 2001. – 352 с.
144. Справочник для журналистов, работающих в
постконфликтных зонах (Северный Кавказ) – М.: «Права человека», 2007. – с. 52
145. Справочник для журналистов, работающих в
районах военных действий – М.: «Права человека», 2002. – 112 с.
146. Стрекаль Т. Теоретичні моделі впливу засобів
масової інформації // Соціокультурні аспекти права на комунікацію. – К., 1997.
– С.119-128.
147. Сумеркин Н., «Горячие точки» России. – М.:
«СПИК-Центр», 1999. – 114 стр.
148. Телевизионная журналистика: учебник. 5-е изд. /
редкол.: Г.В.Кузнецов, В.Л.Цвик, А.Я.Юровский. – М.: Наука, 2005. – 368 с.
149. Толпыго Алексей. Осколки и наследники.
Украино-российские отношения: конфликт сверхзадач // Дружба народов. – 1995. -
! 2. – С.148-152.
150. Тоффлер Э. Третья волна / Є.Тоффлер. – М., 2002.
151. Трохимчук С. Політична географія світу з
основами геополітики. – Львів, 1997.
152. Українське законодавство. Засоби масової
інформації. – К., 2008.
153. Федченко П.М. Преса та її попередники: історія
зародження й основні закономірності розвитку / П.М.Федченко. – К.: Наук. думка,
1969.
154. Хохлов А. Г., На той войне – незнаменитой. –
М.: «Раритет», 2001. – 191 с.
155. Хрестоматія з теорії тексту масової комунікації
/ Укладач, автор вступної статті, питань та завдань для самоконтролю д. філол.
н. Е.Г.Шестакова. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 283 с.
156. Цаплієнко А. Темні і світлі „плями” міжнародної
журналістики: виступ на семінарі для українських журналістів, організованому
Інститутом масової інформації та Національною спілкою журналістів України /
Андрій Цаплієнко // Власний архів автора. – К., 2001.
157. Чаадаєв П. Філософічні листи. Апологія
божевільного. Уривки та різні думки (1828-1850-ті роки) / упоряд. М.Г.Житарюк;
перекл. з рос. М.Г.Житарюка, В.А.Житарюк. – Львів, 2005. – 168 с.
158. Череда Максим. В Грузии снова льется кровь //
Зеркало недели. – 1998. – 30 мая. – С.5.
159. Черкуч Давор. Інформаційне забезпечення
хорватської державності в період боротьби за незалежність у 90-х роках (на
прикладі діяльності Хорватського інформаційного центру) // Українська
журналістика в контексті світової: Зб. наук. праць. – Вип. 2 (За заг. ред.
проф. Шкляра В.І.). – К., 1998. – С.88-91.
160. Четерян В., Малые войны и большая игра. – М.:
«КИСМИ», 2003. – 132 с.
161. Чічановський А. Політика, преса, влада /
А.Чічановський, В.Шкляр. – К. – М.: Слов’янський діалог, 1993.
162. Чічановський А. Функціонування ЗМК як
політичний процес / А.Чічановський, В.Шкляр, О.Стариш // Публіцистика і
політика. – Вип. 1(4) / за заг.ред.д-ра політ.наук., проф. А.А.Чічановського. –
К.: Грамота, 2007. – С.7-31.
163. Шаповал Ю.Г. Феномен журналістики: проблеми
теорії / Юрій Григорович Шаповал. – Рівне, 2005.
164. Шестакова Э. Г. Теоретические аспекты
соотношения текстов художественной литературы и массовой коммуникации:
специфика эстетической реальности словесности Нового времени. – Донецк:
НОРД-ПРЕСС, 2005. – 441 с.
165. Шкляр В. Вектори часу / Володимир Шкляр //
Україна на шляху до Європи / упоряд.: В.І.Шкляр, А.В.Юричко. – К.: Етнос, 2006.
– С.226-264.
166. Шкляр Володимир. Журналістика і дипломатія //
Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: Журналістика. – Вип.5. –
К., 1997. – С.37-42.
167. Шретер Владимир. Талибы арестовали в октябре за
незаконное проникновение в страну семь журналистов, последний – гражданин
Японки // РИА “Новости”. – 2001. – 25 окт.
168. Щекочихин Ю. П., Забытая Чечня: Страницы из
военных блокнотов. – М.: ООО "Агентство "КРПА "Олимп", 2003
– 304 с.
ДЖЕРЕЛА
·
“Аналитическая
программа Сергея Доренка”. – Москва, “ОРТ”.
·
“Журналист”:
Професійний журнал. – Москва.
·
“Интерфакс”:
Інформаційна аґенція. – Москва.
·
“Итоги”:
Аналітична програма Є.Кісільова. – Москва, “НТВ”.
·
“Комсомольская
правда”: Щоденна газета. – Москва.
·
“Московский
комсомолец”: Щоденна газета. – Москва.
·
“Независимая
газета”: Аналітичне видання. – Москва.
·
“Радио
“Свобода”: Російська редакція. – Прага.
·
Adalet: Щоденна газета. – Анкара.
·
Arena:
Ілюстрований щоденник. – Заґреб.
·
British Broadcasting Corporation (BBC): Британська
радіомовна корпорація.
·
Calgery Herald:
Щоденна газета. – Калгарі.
·
Canadian Broadcasting Corporation (СВС).
·
Cumhuriyet: Щоденна газета. – Стамбул.
·
Daily Telegraph: Щоденна загальнонаціональна газета. – Лондон –
Манчестер.
·
Delo: Щоденна газета. – Любляна.
·
Editorial Falanguista Espanola (EFE): Інформаційне агентство Іспанії. – Мадрид.
·
El Pais: Щоденна газета. – Мадрид.
·
Gunaydin: Щоденна газета. – Стамбул.
·
Itonut
Israel Mcougnedet (ITIM): Ізраїльське інформаційне аґентство. – Тель-Авів.
·
Jewish
Telegraphic Agency: Ізраїльське телеграфне аґентство. – Єрусалим.
·
La Press: Щоденна газета. – Монреаль (Квебек).
·
La Vanguadia: Щоденна газета. – Барселона.
·
Ma’ariv:
Щоденна незалежна вечірня газета. – Тель-Авів.
·
Makedonska Radio-Televizija
– MRT.
·
Milliet: Щоденна газета. –
Стамбул.
·
Nova Makedonija: Щоденна газета. – Скоп’є.
·
Oslobodjenje: Щоденна газета. – Сараєво.
·
Ottawa Citizen: Щоденна газета. – Оттава.
·
Press Association, Ltd. (PA): Інформаційне аґентство.
– Лондон.
·
Radio Nacional de Espanola (TVE).
·
Radiotelevision Espanola (RTVE).
·
Reuters Holdings PLC: Інформаційне аґентство. –
Лондон.
·
Saban: Щоденна газета. –
Стамбул.
·
Sarajevske novine: Щоденна газета. – Сараєво.
·
Sol: Щоденна газета. – Мадрид.
·
Television Espanola (TVE).
·
The Canadian Press (CP): Національне інформаційне аґентство. – Торонто.
·
The Economist: Щотижневий політико-економічний журнал. – Лондон.
·
The Globe and Mail: Щоденна газета. – Торонто.
·
The Guardian: Щоденна
загальнонаціональна газета. – Лондон – Манчестер.
·
The Independent: Щоденна загальнонаціональна газета. – Лондон.
·
The Israel
Broadcasting Authority: Управління радіомовлення Ізраїлю. – Єрусалим.
·
The Sanday Times: Недільна газета. – Лондон – Манчестер.
·
The Times: Щоденна загальнонаціональна газета. – Лондон.
·
Toronto Star: Щоденна газета. – Торонто.
·
Turkey News: Пресове аґентство новин.
·
Turkey Sat TV: Турецьке сателітарне телебачення.
·
Vecer: Щоденна газета. – Марібор.
·
Vecer: Щоденна газета. – Скоп’є.
·
Vecernje novine: Щоденна газета. – Сараєво.
·
Vecernji
List: Вечірня газета. – Заґреб.
·
Vjestnik: Суспільно-політична газета. – Заґреб.
·
Yedioth
Ahranonth: Щоденна вечірня газета. – Тель-Авів.
·
Вечерне новіне: Щоденна газета. – Бєлґрад.
·
Ілустрована політіка: Ілюстрований щоденник. – Бєлґрад.
·
Недельне информативнее новине: Тижневик. – Бєлґрад.
·
Політика експрес: Щоденна газета. – Бєлґрад.
·
Політика: Щоденна газета. – Бєлґрад.
·
Слободна
Далмація: Газета. –
Спліт.
Зміст
Загальні положення
Витяг із навчального плану
Структура оцінювання
Перелік видів навчальної діяльності студентів
Зміст модулів[5]
Модуль 1. Журналіст у надзвичайних умовах
Модуль 2. Міжнародне гуманітарне право і захист журналістів у
небезпечних відрядженнях
Модуль 3. Підсумкова кваліфікаційна індивідуально-групова робота
Комплексні кваліфікаційні завдання
Тематика для підготовки
самостійних наукових есе та рефератів
Рекомендована література
Джерела
Навчально-методичне видання
Житарюк Мар’ян Георгійович
“Гарячі точки” планети у
засобах масової інформації
Літературний
редактор Вікторія Житарюк
Підписано
до друку ____________.
Формат
60 х 90 1/16. Папір офсетний. Друк на різографі.
Гарнітура
„Times New Roman”.
Умовн.
друк. арк. ____.
Наклад
200 прим. Зам. ______.
Віддруковано
з оригінал-макетів автора.
Друк –
ТзОВ „Простір-М”
79000,
м. Львів, вул. Чайковського, 27
[1] Наказ Міністерства освіти і науки України № 450
від 07.08.2002 р., п.13.
[2] Наказ Міністерства освіти і науки України № 450
від 07.08.2002 р., п.14.
[3] Ця частина у процесі доопрацювання.
[4] Тут і далі зазначено кількість годин на денній
формі навчання. Навантаження заочної і дистанційної форм навчання відображені
за підсумками модулів загалом.
[5] Ця частина у процесі доопрацювання.
Немає коментарів:
Дописати коментар