ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ГАРЯЧІ ТОЧКИ” ПЛАНЕТИ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„Гарячі точки” планети у засобах масової інформації»

Форма  № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет журналістики

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

та соціальних питань і розвитку

доц. Лозинський М.В.

___________________________

“______” _______________ 20___ р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„Гарячі точки” планети у засобах масової інформації»

 (шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 0303 – журналістика та інформація

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) 8.03030101 – журналістика (магістр)

(шифр і назва спеціальності (тей)

кафедри зарубіжної преси та інформації

Форма навчання

Курс

Семестр

Загальний обсяг (год.)

Всього аудит. (год.)

У тому числі (год.):

Самостійна робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Розрахунково-графічні роботи (шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік (сем.)

Екзамен (сем.)

Лекції

Лабораторні

Практичні

Денна

5

10

102

22

11

11

80

10

10

Вечірня

Заочна

Екстернат

„Гарячі точки” планети у засобах масової інформації. Навчальна робоча програма навчальної дисципліни напряму 0303 – журналістика та інформація спеціальності 8.03030101 – журналістика (магістр). – Львів, 2011. – 19 с.

Навчальну робочу програму склав: доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри зарубіжної преси та інформації Житарюк М.Г.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри зарубіжної преси та інформації

Протокол № _______ від.  “____”________________20____ р.

Завідувач кафедри ______________________   _________________________

“_____”___________________ 20____ р

Схвалено методичною комісією факультету журналістики за напрямом 0303 – журналістика та інформація, спеціальність 8.03030101 – журналістика (магістр)

Протокол № ___ від “____”________________20___ р.

“_____”________________20__ р.

Голова     _______________  ______________________________

ÓЖитарюк М.Г., 2010

Ó Кафедра зарубіжної преси та інформації

ЛНУ ім. І.Франка

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

В умовах інформаційної глобалізації та комунікаційного прискорення, трансформації політичних, економічних та культурних інтересів і пріоритетів, зміни геополітичних і стратегічних векторів, актуалізується роль традиційних і новітніх засобів масової комунікації загалом і екстремальних мас-медіа зокрема. В останні десятиліття має місце процес інтенсифікації локальних конфліктів, пов’язаний як із внутрішніми, так і зовнішніми факторами: „паради суверенітетів”, екстремізм, шовінізм, тероризм, мілітаризація, боротьба за світове домінування і сфери впливу. Водночас, необхідно констатувати не лише високий рівень потенційних загроз, а й реальну вразливість, тобто незахищеність як слаборозвинутих держав, так і світових мілітаристів: 11 вересня 2001 року у США, Республіка Ічкерія, колишня Югославія, терористичні акти в Росії, Афганістані, Іраку, Пакистані, Індії, Великій Британії, Іспанії та в інших регіонах... Реальними загрозами сучасного світу є також хімічна, бактеріологічна, ресурсно-продуктивна й інформаційна безпека.

Жодна національна журналістика не може бути осторонь світових викликів – як системних, так і раптових або тимчасових. Українська журналістика повинна не гірше за інші європейські журналістики орієнтуватися у світових процесах, українські журналісти – бути в епіцентрі подій і впливати на формування „порядку денного”. За інших умов наша держава ризикує і далі залишатися на інформаційній периферії, якщо не сказати більше – в інформаційній блокаді, а українська журналістика – перетворитися з потенційно професійного, авторитетного продуцента і репрезентанта новин на постійного посередника і ретранслятора чужих повідомлень, акцентів, пріоритетів (західних-східних, близьких-далеких тощо).

З погляду забезпечення ефективності національної інформаційної безпеки України й реалізації інформаційної політики держави, необхідно по-державному підійти до системи ЗМК, розробити стратегічний план розвитку національних мас-медіа, а не щорічно затверджувати неефективні тимчасові заходи з фінансової підтримки певних видів ЗМІ. Одним із першочергових кроків бачимо термінове відкриття прес-центрів, прес-бюро, кореспондентських пунктів українських ЗМІ за кордоном. Паралельно необхідно готувати журналістські кадри для цієї роботи – як шляхом інтенсивної перепідготовки журналістів-практиків (не тільки в національних науково-дослідних університетах, а й у провідних національних редакціях), так і на базі студентів-журналістів акредитованих вишів.

Мета курсу. Програму спецкурсу підготовлено на кафедрі зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка. Укладач – кандидат філологічних наук, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент Житарюк Мар’ян Георгійович.

„Гарячі точки” планети у засобах масової інформації” – прикладна міждисциплінарна дисципліна, розрахована на слухачів, що вже опанували курси „Зарубіжна преса: історія, теорія, сучасний досвід”, „Теорія і практика журналістики”, „Теорія і методика журналістської творчості”, „Аргументація в журналістиці”, „Аналітичні методи журналістики”, „Міжнародна комунікація”, „Зарубіжні теорії та моделі масової інформації”, „Теорія та історія світової та української культури”, „Філософія”, „Світова історія”, „Історія світової літератури”, спецкурси „Конфліктологія”, „Деонтологія журналістики”, „Розслідувальна журналістика”, „Правознавчі норми журналістики”, „Когнітологія” та ін., і сприяє систематизації та трансформації теоретичних знань у практичній реалізації журналістами-міжнародниками й журналістами-аналітиками.

Спецкурс адаптований до сучасних інформаційних умов, враховує національні і глобальні виклики системи ЗМК, норми міжнародного гуманітарного права і міжнародної нормативно-правової бази із забезпечення свободи висловлювань, інтеґрує традиційні й новаторські теоретико-методологічні підходи, сприяє інтелектуальній та універсальній підготовці фахівців із високою морально-етичною та психологічною стійкістю.

Призначення спецкурсу “Гарячі точки” планети у засобах масової інформації” – дати комплексне уявлення про особливості екстремальної журналістики як творчо-продуктивного виду діяльності студентам факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мета спецкурсу – розвинути у майбутніх фахівців із журналістики та соціальних комунікацій професійний інтерес, спеціальні навики, морально-психологічну стійкість, підготувати їх до роботи в надзвичайних умовах, тобто підготувати фахівців, які могли б на основі адаптації одержаних теоретичних знань, закріплених на практичних заняттях, а також завдяки інтелектуальній та універсальній підготовці фахівців із високою морально-етичною та психологічною стійкістю фахово виконувати професійні обов’язки журналіста в екстремальних умовах (в зонах стихійного лиха, ескалації політичної напруги, в „гарячих точках” тощо).

Спецкурс розрахований на студентів, які здобувають кваліфікаційний рівень „магістр”.

Завдання спецкурсу. У спецкурсі акцентовано на загальних правилах, прийомах і принципах журналістики, міжнародній та національній нормативно-правовій базі, на причинах і наслідках ведення психологічних, інформаційних та воєнних дій.

З огляду на свій фах, майбутні фахівці-журналісти та соціальні комунікатори повинні підготуватися не тільки теоретично, а й отримати певні практичні знання й навики:

- як готуватися журналістові до роботи в “гарячій точці” (знання історії, культури, традицій, мови країни, де відбувається збройне протистояння; інформаційна, документальна, адміністративна, медична, фінансова підготовка);

- як працювати в “гарячій точці” (поведінка, збір, збереження та використання інформації, засоби захисту).

Оскільки програмою спецкурсу передбачено вміння студентів синтезувати матеріал на основі фактів та процесів сучасного міжнародного життя, не можна оминути й найхарактерніших особливостей висвітлення новітніх конфліктів, які, за браком аудиторних годин, виносимо на самостійне опрацювання.

Основними завданнями вивчення дисципліни „Гарячі точки” планети у засобах масової інформації” підготовка висококваліфікованих, морально і психологічно стійких, фахівців, які повинні багато знати і вміти працювати в умовах підвищеної складності, в т.ч. і в зоні бойових дій.

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	Усього	Л	П	Лаб.	Інд.	СР	Усього	Л	П	Лаб.	Інд.	СР
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Змістовий модуль №1. Журналіст у надзвичайних умовах
Тема 1. Вступ до спецкурсу. Загальна характеристика екстремальної журналістики	5	1				4
Тема 2. Особливості роботи журналіста в зоні конфлікту	8	2				6
Тема 3. Попередній етап підготовки до роботи в „гарячій точці”	8,5	2	0,5			6
Тема 4. Виконання редакційних завдань і професійних обов’язків журналістів у зоні ризику	7,5	1	0,5			6
Разом у модулі	29	6	1			22
Змістовий модуль №2. Міжнародне гуманітарне право і захист журналістів у небезпечних відрядженнях
Тема 5. Міжнародні й вітчизняні нормативно-правові документи забезпечення свободи висловлювання загального значення	9	1	1			7
Тема 6. Спеціальні міжнародні й вітчизняні нормативно-правові документи забезпечення професійної діяльності журналіста	9	1	1			7
Тема 7. Застосування Міжнародного гуманітарного права до журналістів у зоні збройного конфлікту	9,5	1,5	1			7
Тема 8. Висвітлення у ЗМІ збройних конфліктів та питань гуманітарного характеру	9,5	1,5	1			7
Разом у модулі	37	5	4			28
Змістовий модуль 3. Підсумкова кваліфікаційна іспитова робота: написання, презентація та аналіз аналітичного матеріалу на основі подій з „гарячої точки”
Тема 9. Підготовка до підсумкової кваліфікаційно-іспитової роботи – написання аналітичного матеріалу	16		2			14
Тема 10. Презентація та аналіз виконаного аналітичного матеріалу	10		2			8
Тема 11. Аналіз науково-публіцистичних есе	10		2			8
Разом у модулі	36		6			30
Усього годин	102	11	11			80

1. РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів	Зміст умінь, що забезпечуються
Модуль1	Журналіст у надзвичайних умовах
1 2 3 4 5 6 7	·        Знання історії, звичаїв і традицій країн, в яких доведеться працювати ·        Правила поведінки в небезпечній зоні ·        Термінологічний апарат (поняття “гарячої точки”, локального конфлікту, воєнного конфлікту, інформаційної і психологічної воєн, ритуальних політичних і мафіозних ігор, дипломатії, тероризму, екстремізму, сепаратизму, національної гідності) ·        Правила поведінки із колегами під час небезпечного відрядження ·        Адекватність дій щодо представників влади, військових, на КПП, у штабі, в комендатурі, при затриманні, в ув’язненні, у полоні ·        Уміння правильно пересуватись удень, уночі, у складі групи журналістів із військовим супроводом, без патруля, на транспорті, без транспорту ·        Уміння діяти біля мінних полів та на територіях, де може вестись вогонь
Модуль 2	Міжнародне гуманітарне право і захист журналістів у небезпечних відрядженнях
1 2 3 4 5	·        Вивчити історію зародження, становлення і сучасний досвід функціонування міжнародного гуманітарного права ·        Знати міжнародні й вітчизняні нормативно-правові документи щодо забезпечення свободи висловлювання ·        Знати принципи Міжнародного гуманітарного права до журналістів у зоні збройного конфлікту ·        Послуговуватись у своїй роботі морально-етичними принципами ·        Завжди дотримуватись чинного законодавства
Модуль 3	Підсумкова кваліфікаційна іспитова робота: написання, презентація та аналіз аналітичного матеріалу на основі подій з „гарячої точки”
1 2 3 4 5 6 7	·        Застосовувати на практиці лінгвокраїнознавчий огляд ·        Застосувати принципи збалансованості інформації, виходячи із пріоритетності принципів важливості, достовірності і моральності ·        Критично осмислювати соціокультурні процеси ·        Відрізняти правду від наклепу і займати гідну громадянську позицію ·        Захищати правду і справедливість з допомогою своєї основної зброї журналіста – Слова ·        Розуміти тенденції синтезу конфліктології, масової маніпуляції, пропаганди під час військових конфліктів і місце в них журналістики ·        Уміти перевіряти достовірність даних

2.     ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1.                    Лекційний курс

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
№1	Журналіст у надзвичайних умовах	6
№2	Міжнародне гуманітарне право і захист журналістів у небезпечних відрядженнях	5
№3	Підсумкова кваліфікаційна іспитова робота: написання, презентація та аналіз аналітичного матеріалу на основі подій з „гарячої точки”	0

2.2.                    ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
	Не передбачено навчальним планом

2.3.                    ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
№1	Журналіст у надзвичайних умовах	1
№2	Міжнародне гуманітарне право і захист журналістів у небезпечних відрядженнях	4
№3	Підсумкова кваліфікаційна іспитова робота: написання, презентація та аналіз аналітичного матеріалу на основі подій з „гарячої точки”	6

2.4.                     ПРАКТИКА

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість годин
	Не передбачено навчальним планом

2.5.                     Самостійна робота студента

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість годин
№1	Журналіст у надзвичайних умовах	22
№2	Міжнародне гуманітарне право і захист журналістів у небезпечних відрядженнях	28
№3	Підсумкова кваліфікаційна іспитова робота: написання, презентація та аналіз аналітичного матеріалу на основі подій з „гарячої точки”	30

Завдання на самостійну роботу

Змістовий модуль №1

1.     Засвоїти лекційні матеріали, методологічну базу дисципліни.

2.     Дібрати приклади в мас-медіа до кожного виду екстремальної журналістики.

3.     Опрацювати нові терміни, запропонувати власні тлумачення.

4.     Підготувати вирізки зі щоденних (або тижневих – на вибір) видань, в яких відображаються види конфліктів – локального, воєнного, внутрішнього, зовнішнього.

5.     На прикладі поточних інформаційно-аналітичних матеріалів показати особливості інформаційних та психологічних операцій (воєн).

6.     Опрацювати розділ посібника „Практичні поради журналістам, які відстоюють принципи свободи слова. – К.: Інститут масової інформації, 1998. – 88 с.” – про підготовку до відрядження в зону збройного конфлікту.

7.     Розробити і підготувати обґрунтування плану відрядження в зону внутрішнього конфлікту.

8.     Розробити і підготувати обґрунтування плану відрядження в зону міжнародного конфлікту.

9.     Продовжити опрацювання посібника „Практичні поради журналістам, які відстоюють принципи свободи слова. – К.: Інститут масової інформації, 1998. – 88 с.” – розділ про перебування в зоні збройного конфлікту.

10.           Виявити у ЗМІ публікації з „гарячих точок” з порушенням принципу збалансованості інформації.

11.           Запропонувати власні варіанти забезпечення інформаційного балансу у виявлених у ЗМІ публікаціях.

Змістовий модуль №2

1.     Повторити законодавчу і нормативно-правову базу щодо свободи слова.

2.     Повторити законодавчу і нормативно-правову базу щодо забезпечення професійної діяльності журналіста.

3.     На публічних прикладах показати забезпечення умов виконання професійних обов’язків журналістом у „гарячій точці”.

4.     На публічних прикладах показати перешкоджання виконання професійних обов’язків журналістом у „гарячій точці”.

5.     Виявити у ЗМІ приклади неупередженого і збалансованого висвітлення подій у „гарячій точці”.

6.     Виявити у ЗМІ приклади упередженого і незбалансованого висвітлення подій у „гарячій точці”.

Змістовий модуль №3

А) на основі запропонованої далі ситуації проаналізувати вихідні дані збройного конфлікту між задіяними в ньому сторонами „А” і „Б”;

Б) залежно від обраного варіанту, підготувати аналітичний матеріал у друкованих ЗМІ (нейтральної сторони, конфліктної сторони та сусідів), в аудіовізуальних ЗМІ (нейтральної сторони, конфліктної сторони та сусідів);

В) за тиждень до презентації здати виконану роботу у надрукованому (обсяг 3-5 друкованих сторінок, кегль 12, інтервал 1,5, гарнітура Times New Roman) та електронному вигляді викладачеві (допустимі формати файлів: doc, rtf, pdf);

Г) напередодні іспиту здійснити публічну презентацію виконаної роботи.

Взірець завдання для підготовки аналітичного матеріалу у друкованих ЗМІ як виконання підсумкової контрольної роботи міститься в робочій навчальній програмі дисципліни, навчально-методичному модулі дисципліни, електронних варіантах робочої програми та НМК, в тестових завданнях до курсу.

Тематика

для виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань у вигляді наукових есе, рефератів, статей,

виступів на конференціях,

а також як привід для написання магістерських робіт:

1.    Національно-визвольна боротьба курдів і преса Заходу.

2.    Політична режисура ізраїльсько-палестинської війни як чільна проблема преси думок.

3.    Журналіст в надзвичайних умовах (війна, стихійне лихо, ув’язнення тощо – на вибір).

4.    Пропаганда насилля в сучасних російських ЗМІ.

5.    “Гарячі точки” в інформаційних програмах “ОРТ”, “РТР”, “НТВ” (внутрішні, зовнішні).

6.    Російсько-чеченський конфлікт у дзеркалі українських ЗМІ.

7.    Лібералізм західної преси думок: схожість тематики, проблематики, інформаційних сценаріїв зображення воєнних конфліктів на Балканах і в Чечні.

8.    Квебек – національне примирення як ключ до від’єднання.

9.    Живучий релігійний войовничий фанатизм: втрата здорового глузду як Ольстером-Белфастом, так і Лондоном як предмет дискусій у світовій пресі.

10.           Похід талібів. Оптимізація процесу пакистанською та американською громадською думкою.

11.           Проблеми басків у сучасній Іспанії. Осуд терористичної діяльності у пресі.

12.           Югославія: розвал чи „парад” суверенітетів? (порівняльний аналіз публікацій західної та російської преси).

13.           Оцінки у ЗМІ подій серпня 2008 р. на території суверенної Грузії.

14.           Незалежність Косово, Південної Осетії, Абхазії... Хто наступний?

15.           Оцінка ролі й дієвості ООН на шпальтах елітарних видань у контексті подій після 11 вересня 2001 року.

16.           Афганістан: останні 30 років (політико-медійний контекст).

17.           Ірак за Саддама Хусейна і після у світових мас-медіа.

ПИТАННЯ змістового модуля №1

для підготовки до екзаменаційного ТЕСТУВАННЯ

1.    Від чого повинен відмовитися журналіст, який висвітлює бойові дії?

2.    З якою метою у журналістських посвідченнях, виданих на час перебування в небезпечному відрядженні, факультативно вказують релігійність?

3.    За яких умов журналіст здійснює перехід через зону бойових дій?

4.    Коли фото- та відеоматеріали із зони збройного протистояння заслуговують довіри?

5.    Навіщо в журналістських посвідченнях, виданих на час перебування в небезпечному відрядженні, обов’язково вказують групу крові та резус-фактор?

6.    Навіщо вписувати у паспорт журналіста групу крові і резус-фактор?

7.    Навіщо журналістові, захопленому в полон, погоджуватись на запис його голосу або використання почерку?

8.    Чого слід уникати під час поїздки у зоні бойових дій?

9.    Що можна і чого не можна робити журналістові у тилу ворогуючих сторін?

10.           Що не слід робити журналістові поблизу замінованої території, яка перекриває маршрут?

11.           Що означає дотримання правила „журналіст повинен діяти в межах законів і зберігати норми етики” у зоні збройного конфлікту?

12.           Що повинен і що не повинен робити журналіст у тилу ворогуючих сторін?

13.           Що повинен робити журналіст після прибуття до замінованої території, яка перекриває маршрут?

14.           Що слід робити журналістові у випадку сутички із озброєними людьми?

15.           Що, на вашу думку, є адміністративними документами, необхідними для роботи у зоні бойових дій?

16.           Як повинен відреагувати журналіст на серйозну небезпеку, що виникла при під’їзді до контрольно-пропускного пункту?

17.           Яка вакцинація необхідна перед поїздкою на місце бойових дій?

18.           Яка вакцинація обов’язкова після повернення з місця бойових дій (через 45 днів)?

19.           Який мінімальний термін дії паспорта журналіста, який відбуває для роботи у зону збройного конфлікту?

20.           Який статус журналіста із нейтральної держави на війні (у зоні збройного конфлікту) за нормами міжнародного гуманітарного права?

21.           Яких правил повинен дотримуватись журналіст, якого взяли в заручники?

22.           Які критерії спеціальної підготовки журналіста для роботи в „гарячій точці”?

23.           Які найперші дії журналіста, затриманого в зоні військового конфлікту?

24.           Які особливості пересування журналістів на кількох згрупованих транспортних засобах у супроводі поліції чи військових?

25.           Які правильні дії журналіста, який перебуває в будівлі під час артилерійського обстрілу?

ПИТАННЯ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ №2

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ТЕСТУВАННЯ:

1.     Виберіть варіант, де базові документи зі свободи преси подано у хронологічному порядку за часом їхнього ухвалення...

2.     Виберіть варіант, де базові документи зі свободи преси подано у хронологічному порядку за часом їхнього вступу в дію...

3.     Вкажіть варіант, в якому базові документи зі свободи преси подано у зворотній хронології з часу їхнього ухвалення.

4.     Вкажіть варіант, в якому базові документи зі свободи преси подано у зворотній хронології з часу їхнього вступу в дію...

5.     Вкажіть міжнародні неурядові організації загального правозахисного спрямування...

6.     Вкажіть міжнародні неурядові організації, які спеціалізуються в галузі захисту свободи висловлювань та свободи слова...

7.     Встановіть відповідність між назвами документів і датами їхнього ухвалення, де 1 – Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ), 2 – Міжнародна конвенція політичних і громадянських прав (МКПГП), 3 – Європейська конвенція захисту прав і свобод людини (ЄКЗПСЛ), 4 – Міжнародна конвенція прав людини (МКПЛ), 5 – Африканська хартія прав людини (АХПЛ), 6 – Мюнхенська хартія (МХ):

8.     Кому надають особливий статус Конвенції 1949 р. і Додаткові протоколи до них 1977 р.?

9.     Назвіть базовий документ, який регламентує права і обов’язки журналістів...

10.           Назвіть міжнародну журналістську організацію, яка об’єднує національні журналістські профспілки...

11.           У якому документі сказано: „Упереджений коментар, який свідомо викривлює правду, пригнічує дух і гідність професії журналіста”?

12.           У якому із названих документів задекларовано права і обов’язки журналіста?

13.           Хто автор перших законів про війну?

14.           Хто стояв біля витоків сучасного гуманітарного права?

15.           Що таке „Право „Ґааґи”?

16.           Що таке „Право Женеви”?

17.           Що таке Кодекс Лібера?

18.           Яка з названих міжнародних організацій здатна допомагати журналістам безпосередньо в зоні збройного протистояння?

19.           Яка міжнародна організація загального правозахисного спрямування налічує понад мільйон постійних членів, об’єднаних майже у п’ять тисяч робочих груп, що працюють практично у всіх країнах світу?

20.           Який базовий документ гарантує права свободи думки і вислову та покладений в основу інших міжнародних документів, що гарантують права і свободи людини?

21.           Який документ передбачає право кожного „говорити, писати і друкувати все, що хоче, окрім тих випадків, коли існує реальна загроза для свободи Закону”?

22.           Який статус у журналістів, які здійснюють професійну діяльність у зоні збройного конфлікту?

23.           Яким документом передбачено мінімальний захист журналістів у зоні збройного конфлікту?

24.           Яким чином регламентується діяльність журналіста з нейтральної держави в зоні бойових дій?

25.           Яким чином регламентується робота військового кореспондента?

3.     ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

методичне забезпечення

1.     Житарюк М.Г. “Гарячі точки” планети у засобах масової інформації [Програма спецкурсу і навчально-методичні поради для студентів факультету журналістики]. – Львів: кафедра зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка, 2000. – 12 с.

2.     Житарюк М.Г. „Гарячі точки” планети у ЗМІ. Робоча навчальна програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 8.03030101 “Журналістика”: Львів, 2010.

3.     „Гарячі точки” планети у засобах масової інформації”: навчальний сайт. Режим доступу: http://gtpzmi.ucoz.ua/.

ДЖЕРЕЛА:

•    “Московский комсомолец”: Щоденна газета. – Москва.

•    “Комсомольская правда”: Щоденна газета. – Москва.

•    “Независимая газета”: Аналітичне видання. – Москва.

•    “Итоги”: Аналітична програма Є.Кісільова. – Москва, “НТВ”.

•    “Аналитическая программа Сергея Доренка”. – Москва, “ОРТ”.

•    “Журналист”: Професійний журнал. – Москва.

•    “Интерфакс”: Інформаційна аґенція. – Москва.

•    “Радио “Свобода”: Російська редакція. – Прага.

•    Yedioth Ahranonth: Щоденна вечірня газета. – Тель-Авів.

•    Ma’ariv: Щоденна незалежна вечірня газета. – Тель-Авів.

•    The Israel Broadcasting Authority: Управління радіомовлення Ізраїлю. – Єрусалим.

•    Jewish Telegraphic Agency: Ізраїльське телеграфне аґентство. – Єрусалим.

•    Itonut Israel Mcougnedet (ITIM): Ізраїльське інформаційне аґентство. – Тель-Авів.

•    Adalet: Щоденна газета. – Анкара.

•    Gunaydin: Щоденна газета. – Стамбул.

•    Cumhuriyet: Щоденна газета. – Стамбул.

•    Milliet: Щоденна газета. – Стамбул.

•    Saban: Щоденна газета. – Стамбул.

•    Turkey Sat TV: Турецьке сателітарне телебачення.

•    Turkey News: Пресове аґентство новин.

•    The Globe and Mail: Щоденна газета. – Торонто.

•    Calgery Herald: Щоденна газета. – Калгарі.

•    Ottawa Citizen: Щоденна газета. – Оттава.

•    La Press: Щоденна газета. – Монреаль (Квебек).

•    Toronto Star: Щоденна газета. – Торонто.

•    Canadian Broadcasting Corporation (СВС).

•    The Canadian Press (CP): Національне інформаційне аґентство. – Торонто.

•    The Guardian: Щоденна загальнонаціональна газета. – Лондон – Манчестер.

•    Daily Telegraph: Щоденна загальнонаціональна газета. – Лондон – Манчестер.

•    The Independent: Щоденна загальнонаціональна газета. – Лондон.

•    The Sanday Times: Недільна газета. – Лондон – Манчестер.

•    The Times: Щоденна загальнонаціональна газета. – Лондон.

•    The Economist: Щотижневий політико-економічний журнал. – Лондон.

•    British Broadcasting Corporation (BBC): Британська радіомовна корпорація.

•    Press Association, Ltd. (PA): Інформаційне аґентство. – Лондон.

•    Reuters Holdings PLC: Інформаційне аґентство. – Лондон.

•    La Vanguadia: Щоденна газета. – Барселона.

•    El Pais: Щоденна газета. – Мадрид.

•    Sol: Щоденна газета. – Мадрид.

•    Radiotelevision Espanola (RTVE).

•    Radio Nacional de Espanola (TVE).

•    Television Espanola (TVE).

•    Editorial Falanguista Espanola (EFE): Інформаційне агентство Іспанії. – Мадрид.

•    Oslobodjenje: Щоденна газета. – Сараєво.

•    Sarajevske novine: Щоденна газета. – Сараєво.

•    Vecernje novine: Щоденна газета. – Сараєво.

•    Delo: Щоденна газета. – Любляна.

•    Vecer: Щоденна газета. – Марібор.

•    Vecer: Щоденна газета. – Скоп’є.

•    Nova Makedonija: Щоденна газета. – Скоп’є.

•    Arena: Ілюстрований щоденник. – Заґреб.

•    Vecernji List: Вечірня газета. – Заґреб.

•    Vjestnik: Суспільно-політична газета. – Заґреб.

•    Слободна Далмація: Газета. – Спліт.

•    Вечерне новіне: Щоденна газета. – Бєлґрад.

•    Недельне информативнее новине: Тижневик. – Бєлґрад.

•    Ілустрована політіка: Ілюстрований щоденник. – Бєлґрад.

•    Політика: Щоденна газета. – Бєлґрад.

•    Політика експрес: Щоденна газета. – Бєлґрад

•    Makedonska Radio-Televizija – MRT.

Основна Література:

1.      IV Конвенция о законах и обычаях сухопутной войны (Гаага, 18 октября 1907 года) // http://www.zaki.ru/pagesnew.php?id=1519.

2.      Адорно Т. Авторитарная личность / Т.Адорно. – М., 1997.

3.      Анатомия свободы слова. Часть 1-ая. – М.: Общественная экспертиза, 1999. – 376 с.

4.      Афанасьев Григорий. Манипуляторы сознанием (кое-что о технологии зомбирования избирателей) // Московский комсомолец в Украине. – 1999. – 28 октября. – С.12.

5.      Афганистан: война и проблемы мира. – М.: Институт востоковедения РАН, 1998. - 175 с.

6.      Бардикян Б. Монополия средств информации / Б.Бардикян. – М.: Прогресс, 1987.

7.      Бастунец А., Пастухов М. И., Топорашев Ю., Журналист – профессия опасная. – М.: «Минск», 2004. – 108 с.

8.      Бергем К. В., Карлсен Г. М., Слюдал Б., Введение в права человека. – Издательство: Норвежский Хельсинский Комитет по правам человека, 2003. – 121 с.

9.      Берлин Майкл. Краткое руководство по проведению журналистского расследования // Журналист. – 1995. - № 6. – С.37-41.

10.  Берлін Ісая. Чотири есе про свободу / Перекл. з англ. О.Коваленка. – К.: Основи, 1994. – 272 с.

11.  Берлін Ісая. Чотири есе про свободу / Перекл. з англ. О.Коваленка. – К.: Основи, 19994. – 272 с.

12.  Витяги з Кримінального кодексу України // Засоби масової інформації. Українське законодавство. – Київ: МФ “Відродження”, ІПЦ IREX ПроМедіа, 1999. – С.194.

13.  Власова М. Чечня на газетных полосах и в эфире // Журналист. – 1995. - № 6. – С.33.

14.  Волек Т., Журналистская этика. – Издательство: Институт развития прессы, 2002. – 140 с.

15.  Гаджиев К.С. Введение в геополитику. – М.: Логос, 1998. – 416 с.

16.  Ганс-Петер Гассер Захист журналістів в небезпечних відрядженнях. МКЧХ, 1994. – С.7.

17.  Ганс-Петер Гассер Захист журналістів в небезпечних відрядженнях. МКЧХ, 1994, с. 7.).

18.  Гласность и журналистика: 1985-2005. – М.: Горбачев-Фонд / Факультет журналистики МГУ, 2006. – 228 с.

19.  Глебова Е., Перевозкина М. “Все началось с войны слов…” Как уцелеть репортеру в “горячей точке” // Журналист. – 1995. - № 6. – С.60-65.

20.  Глебова Катерина, Перевозкина Марина. Как уцелеть журналисту в «горячей точке» // Журналист. – 1995. – №6. – С.60-62.

21.  Горячая точка. Справочник для журналистов. – М.: Полиграф-Издат Сервис, 1995. – 111 с.

22.  Гриценко О. Основи теорії міжнародної журналістики / О.Гриценко, В.І.Шкляр. – К., 2002.

23.  Дзялошинский И.М., Дзялошинская М.И. Российские СМИ: как создается образ врага. – М.: Academia, 2007. – 168 с.

24.  Дополнительный протокол II к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв вооруженных конфликтов немеждународного характера // http://www.terralegis.org/terra/act/b970.html.

25.  Жан Пикте. Развитие и принципы международного гуманитарного права. – М.: Институт Анри Дюнан, 1994. – С. 6–7.

26.  Женевская конвенция об обращении с военнопленными, 12 августа 1949 года // http://www.memo.ru/prawo/hum/genewa3.htm.

27.  Житарюк М. Геополітично-культурна цілісність України як об’єктивний фактор впливу на модель журналістики / Мар’ян Житарюк // Збірник праць НДЦП. – Львів, 2007. – Вип.15. – С.224-232.

28.  Житарюк М. Міжнародна квазіпроблематика ЗМІ України як наслідок нефунціональності української міжнародної журналістики / Мар’ян Житарюк // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2008. – Т.30. – С.48-56.

29.  Житарюк М. Правда слова в контексті кризи моралі людства // Мар’ян Житарюк / Українська журналістика в контексті доби: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 23-24 вересня 2004 р., м. Львів / За ред. С.Костя. – Львів, 2004. – С.342-346.

30.  Житарюк М.Г. Московська режисура голокосту: слов’янська любов чи азійська ненависть? Трактування проблеми в українській та закордонній журналістиці довоєнного періоду: історико-публіцистичний аспект: наукова брошура / Мар’ян Георгійович Житарюк. – Львів, 1997. – 56 с.

31.  Журналисты в "горячих точках": технология профессионального поведения. – М.: Институт гуманитарных коммуникаций, 2000. – 167 с.

32.  Журналисты, выезжающие в Афганистан из Душанбе, жалуются на высокие расходы на поездку// ИНТЕРФАКС. – 2001. – 9 окт.

33.  Журналісти на чеченську війну: Факти. Документи. Свідоцтва. – М., 1995.

34.  Журналістика і війна: освітлення російськими ЗМІ військових дій у Чечні. (Ред.А.Г.Ріхтер). – М., 1995.

35.  Загоруйко Юлия. В Северную Ирландию мир приходит по пятницам  // Зеркало недели. – 1998. – 30 мая. – С.5.

36.  Закон України “Про державну таємницю” (№3855-ХІІ, 21.01.94). // Засоби масової інформації. Українське законодавство. – Київ: МФ “Відродження”, ІПЦ IREX ПроМедіа, 1999.  – С.99-115.

37.  Закон України “Про інформацію” (№2657-ХІІ, 2.10.92) // Засоби масової інформації. Українське законодавство. – Київ: МФ “Відродження”, ІПЦ IREX ПроМедіа, 1999. – С.5-25 (206 с.)

38.  Зверев А., Коппитерс Б., Фоушин Н., Апресян Р., Нравственные ограничения войны: проблемы и примеры. – М.: Гардарики, 2002. – 407 с.

39.  Зверев А., Коппитерс Б., Фоушин Н., Апресян Р., Нравственные ограничения войны: проблемы и примеры. – М.: «Гардарики», 2002. – 407 с.

40.  Звід відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ) (Затверджено наказом Держкомітету України з питань державних секретів від 31 липня 1995 р., №47. Зареєстровано в Мін’юсті України 3 серпня 1995 р., №278/814). // Засоби масової інформації. Українське законодавство. – Київ: МФ “Відродження”, ІПЦ IREX ПроМедіа, 1999.  – С.116-136.

41.  Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О.В.Зернецька. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.

42.  Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джорджа Буша. Белый дом и пресса. – М.: Изд-во полит.лит-ры, 1991. – 368 с.

43.  Икромов Бободжон. Афганистан: Информационная война противоборствующих сторон – как средство достижения цели// Информационно-аналитическое агентство "Вароруд". – Худж.: – 2001. – №10. – 13 нояб.

44.  Кальсховен Ф. Ограничения методов и средств ведения войны. – М.: МККК, 1999. – 232 с.

45.  Кальсховен Ф., Ограничения методов и средств ведения войны. – М.: МККК, 1999. – 232 с.

46.  Конвенция о содержании военнопленных. Женева, 27 июля 1929 года // http://kopilka.wolfschanze.ru/genkon29.htm.

47.  Котрелев Федор. CNN объясняет журналистам правила поведения // Коммерсантъ-Daily. – 2001. – 3 нояб.

48.  Котрелев Федор. CNN объясняет журналистам правила поведения // Коммерсантъ-Daily. – 2001. – 3 нояб.

49.  Красильникова Г., Нельзя. Нужно. Можно. Памятка журналисту. – М.: Общественный фонд XXI, 2002. – 56 с.

50.  Международное право. Ведение боевых действий. – М.: МККК, 1995. – 224 с.

51.  Международный опыт защиты свободы слова. – Издательство «Душанбе», 2004. – 52 с.

52.  Милославская Д.И., Перспективы решения правовых проблем, возникающих в деятельности средств массовой информации. – М.: Права человека, 2001. – 148 с.

53.  Міжнародне гуманітарне право: Інформаційно-правовий портал // http://pravodom.com/mzhnarodne/34.

54.  Міжнародне гуманітарне право: Інформаційно-правовий портал // http://pravodom.com/mzhnarodne/34.

55.  Основные положения Женевских конвенций и Дополнительных к ним протоколов. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2000. – 67 с.

56.  Петрів Т.І., Слісаренко І.Ю. Світові мас-медіа: Короткий довідник для студентів Інституту журналістики. – К., 1999. – 50 с.

57.  Петрова Н., Ситцевой В. Правничі засади діяльності журналістів в Україні. – К.: IREX ПроМедіа, 1999. – 22 с.

58.  Плэтт Вашингтон. Стратегическая разведка. Основные принципы: Учебное пособие. – М.: Издательский Дом «Форум», 1997. – 376 с.

59.  Політковська А. Друга чеченська / Анна Політковська. – Київ: Діокор, 2004.

60.  Посібник з виживання для репортерів. – К., 1996. – 30 с.

61.  Правничі засади діяльності журналістів в Україні: Посібник /Н.Петрова, В.Ситцевой. – К.: IREX ПроМедіа Україна, 1999. – 22 с.

62.  Правовой путеводитель: mass media. - Издательство: Центрально-Черноземный Центр Защиты Прав СМИ, 2000. – 34 с.

63.  Практичні поради журналістам, які відстоюють принципи свободи слова. – К., 1998. – 88 с.

64.  Практичні поради журналістам, які відстоюють принципи свободи слова. – К.: Інститут масової інформації, 1998. – 88 с.

65.  Рихтер А. Г., Правовые основы журналистики: Хрестоматия. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 352 с.

66.  Романов Ю. В., "Я снимаю войну...". Школа выживания. – М.: Права человека, 2001. – 308 с.

67.  Романов Ю. Советы дилетанта камерамэнам (фотографам), камеравумэнам (фотографиням) и прочим любителям этого дела // Журналист. – 1995. – № 11. – С.15.

68.  Соколов Максим. Журналистика горячих точек // Огонек. – 2000. – №52. Режим доступу: http://www.ogoniok.com/archive/2000/4635/08-10-11/.

69.  Справочник для журналистов, работающих в постконфликтных зонах (Северный Кавказ) – М.: Права человека, 2007. – 52 с.

70.  Справочник для журналистов, работающих в районах военных действий – М.: Права человека, 2002. – 112 с.

71.  Тулупов Владимир. Экстремальная журналистика // http://www.sibirp.ru/attachments/mod_catalogue/11/file_104_J03_05_01.doc.

72.  Українське законодавство. Засоби масової інформації. – К., 2008.

73.  Федеральный закон «О противодействии терроризму» // http://www.consultant.ru/popular/terror/.

74.  Цаплієнко А. Темні і світлі „плями” міжнародної журналістики: виступ на семінарі для українських журналістів, організованому Інститутом масової інформації та Національною спілкою журналістів України / Андрій Цаплієнко // Власний архів автора. – К., 2001.

Додаткова література:

1.      Politkovskaya А., A Dirty War. A Russian reporter in Chechnya. – London: The Harvill Press, 2001. – 336 с.

2.      Анатомия свободы слова. Часть 1-ая. – М.: Общественная экспертиза, 1999. – 376 с.

3.      Бочковський О.І. Вступ до націології. – Мюнхен, 1991-1992. – 338 с.

4.      Житарюк М. Публіцистика П.Я.Чаадаєва як різновид глобалізаційного позитиву / Мар’ян Житарюк // Нова філологія. – Запоріжжя, 2005. – №3 (23). – С.94-102.

5.      Житарюк М. Російський націонал-шовінізм чи цивілізаційний європоцентризм? / Мар’ян Житарюк // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2005. – Вип. 13. – С.457-465.

6.      Житарюк М.Г. Московська режисура голокосту: слов’янська любов чи азійська ненависть? Трактування проблеми в українській та закордонній журналістиці довоєнного періоду: історико-публіцистичний аспект: наукова брошура / Мар’ян Георгійович Житарюк. – Львів, 1997. – 56 с.

7.      Карпов Б., Смирнов О., Внутренние войска: кавказский крест – М.: Война и мир, 1997. – 304 с.

8.      Лильо Т.Я. Комунікація. Ідентичність. Глобалізація / Тарас Ярославович Лильо. – Львів, 2004.

9.      Лось Й.Д.. Публіцистика й тенденції розвитку світу: навч. посібн. / Йосип Дмитрович Лось. – Львів, 2008. – 376 с.

10.  Мелещенко О.К. Інформація, інформаційний. Словник термінів і понять для журналістів і політологів / О.К.Мелещенко, А.А.Чічановський, В.І.Шкляр. – К.: Грамота, 2007. – 72 с.

11.  „Не допускается разжигание межнациональной розни...”: Книга об этнической журналистике. Из опыта анализа российской прессы. – М.: «Academia», 2007. – 244 с.

12.  http://www.cjes.ru/  - сайт Центра экстремальной журналистики.

13.  Паславський І. Журналістика “гарячих точок” // Уникаючи апокаліпсису: Збірник статей та матеріалів з філософії масової комунікації. – Львів, 1999. – С.87-94.

14.  Потятиник Б. Патогенний текст / Б.Потятиник, М.Лозинський. – Львів: Місіонер, 1996. – 296 с.

15.  Почепцов Г.Г. Теорія комунікації / Георгій Георгійович Почепцов. – К., 1999. – 308 с.

16.  Правила для военных корреспондентов, состоящих на театре войны, 1912 г. // http://www.bergenschild.narod.ru/Reconstruction/archive/bahurin/war_correspondent.htm.

17.  Прутцков, Г.В. Введение в мировую журналистику: Антология в двух томах [Текст]: учебное пособие по курсу „История зарубежной журналистики. Введение в мировую журналистику” / Г.В.Прутцков. – М.: Омега-Л, 2003. – 464 с.; 416 с.

18.  Сиберт Ф.С. Четыре теории прессы / Ф.С.Сиберт, У Шрам, Т.Питерсон; пер. с англ. – М.: Вагриус, 1998.

19.  Сірополко С. Основи журналізму (Частина друга) / Степан Сірополко // Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання. – Мюнхен, 1993. – С.126-197.

20.  Федченко П.М. Преса та її попередники: історія зародження й основні закономірності розвитку / П.М.Федченко. – К.: Наук. думка, 1969.

21.  Хрестоматія з теорії тексту масової комунікації / Укладач, автор вступної статті, питань та завдань для самоконтролю д. філол. н. Е.Г.Шестакова. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 283 с.

4.     КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Розподіл балів для отримання заліку:

Поточне тестування та самостійна робота											Підсумкове тестування (іспит)	Сума
Змістовий модуль №1				Змістовий модуль № 2				Змістовий модуль № 3
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т11	50	100
1	1	2	2	2	2	2	2	20	8	8

Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів

Шкала оцінювання: вишу, національна та ECTS

Оцінка  ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
		Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку		Залік
А	90 – 100	5	Відмінно	Зараховано
В	81-89	4	Дуже добре
С	71-80		Добре
D	61-70	3	Задовільно
Е	51-60		Достатньо

5.     ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

1.     Поточний контроль – модульні тестування.

2.     Виконання завдань на самостійну роботу – контроль на практичних заняттях.

3.     Конспектування лекцій, рекомендованої літератури.

Викладання передбачає роботу в межах блочно-модульного принципу (усього три змістові модулі) відповідно до навчального плану.

Основу контрольно-іспитових питань (за змістовими модулями №1 і №2), які наповнюють екзаменаційні тести (0-50 балів), становлять завдання на самостійне опрацювання, розроблені з метою закріплення теоретичного матеріалу, викладеного на лекціях і опрацьованих на практичних, на сторінках навчального сайту дисципліни „Гарячі точки” планети у засобах масової інформації” (http://gtpzmi.ucoz.ua/), а також опрацювання рекомендованої літератури та сучасних журналістських текстів і телерадіопрограм.

Написання, презентація і обговорення аналітичного матеріалу на задану тему (змістовий модуль №3) дає можливість оцінити результати роботи в семестрі, ефективність засвоєння теоретичного матеріалу і вміння використовувати його у практичній роботі. Як підсумковий результат – 0-50 балів (за результатами попередньої роботи в семестрі, до проведення іспиту).

Автор _____________________ /Житарюк Мар’ян Георгійович/